Залученість дитини. Чому ми, дорослі, маємо надавати дітям право на власні погляди?

Варто усвідомити, чому так важливо прислухатися до дітей і як це надалі вплине на їхнє майбутнє

Навіть якщо ви не застосовували термін «право вибору» для дитини або «залученість малюка» до прийняття рішень, ймовірно, вже застосовували цей принцип на практиці. Наприклад, якщо ви є батьком або матір’ю – то, напевне, пропонували своїй дитині обрати з кількох страв ту, яка до вподоби, або в разі, якщо ви вихователь, то надавали учням можливість обрати вид роботи у групі, якщо ж ви соціальний працівник, який консультує молодь щодо можливостей реалізації в майбутньому – то також втілюєте цю стратегію. Дорослий має визнати право вибору за дитиною і допомогти робити їй це усвідомлено і змістовно.

12 стаття Конвенції ООН за права дитини визнає право за нею «вільно висловлювати погляди з усіх питань, що стосуються дитини, а її поглядам приділяється належна увага згідно її віку та зрілості». Відтак у дітей є право бути почутими та брати участь в ухваленні рішень, які впливають на їхнє життя. І йдеться тут не лише про те, аби спитати в дитини її думку – чи хоче вона на обід суп чи борщ. Ідеться про створення простору і умов, в яких вона може ухвалювати відповідальні рішення для її віку та здібностей. В такому місці думка дитини буде сприйматися серйозно, у цьому середовищі вона побачить на власні очі результат своїх рішень. Такі моделі, як «Сходи участі» Харта та «Структура участі» Ланді, допомагають розрізняти ступінь залученності дитини від маніпуляції та створення видимості залученності до  справді змістовної взаємодії, коли дорослі співпрацють з дітьми як з рівноцінними партнерами³.

ФОТО З PLAY HUB У КИЄВІ

У ранньому дитинстві участь у прийнятті рішень може виглядати, як вибір малюками книжок для читання або ігор в групі. Діти реалізовуються через рух, мистецство і невербальні сигнали і коли ми прислухаємося до них, то вибудовуємо довіру, єдність і спільну позицію.

Дослідження виявляють ­- участь дітей в ухваленні рішень зміцнює їхній когнітивний розвиток, емоційній стан та соціальні навички. Вони стають впевненішими, стійкішими та здатними критично мислити⁶. Участь в прийнятті рішень також захищає дітей, допомагаючи їм частіше і краще пояснювати і висловлювати власні занепокоєння, готує їх до активної громадянської позиції, навчає повазі, співпраці та спільній відповідальності⁷.

Інклюзія та рівність мають значення

Хоча участь, як і висловлювання власних поглядів є правом усіх дітей, не всі вони користуються рівними можливостями для реалізації. Діти з інвалідністю або з малозабезпечених сімей, діти  з родин мігрантів або представників національних меншин зіштовхуются із системними бар'єрами, через які їхній голос решта людей не чують. Традиційні методи залучення можуть ненавмисно виключати тих, хто не використовує, наприклад, вербальну мову або хто живе в родинах уразливих соціальних груп.

Інклюзія насправді це більше, ніж просто добрі наміри. Це явище означає використання засобів комунікації, таких як візуальні посібники, мова жестів та методи, засновані на грі. Вона означає створення безпечних просторів, у яких діти відчувають повагу, де визнаються їхні культурні або фізіологічні особливості. Участь має бути адаптована до етапу розвитку, здібностей та життєвого досвіду дитини⁹.

Наприклад, дослідження показують, що гра, розповідь історій та творче самовираження є потужними інструментами для підтримки дітей з уразливих категорій або найменшої вікової групи і залучають їх до змістовної участі¹⁰. Так само проєкти, які включають дітей з сімей біженців, є найефективнішими, коли вони використовують культурнорелевантні, багатомовні підходи та ті, які враховують травматичний досвід¹¹.

Передумовою справжньої залученості та розвитку здібностей в дітей в ухваленні рішень, є створення середовища, де кожен з них, а не лише найвиразніший чи найвпевненіший у собі, може ділитися своїми поглядами та формувати свій світ. Саме  таким чином забезпечується рівне ставлення до усіх дітей на практиці

ФОТО З PLAY HUB У КИЄВІ

Спільна відповідальність

Дорослі відіграють життєвоважливу роль. Участь не означає змусити дітей самостійно приймати всі рішення. Навпаки, це турботливе керуваня ними, пропонуючи простір для розвитку. Багато дорослих так діють інстинктивно. Але коли до участі дітей і визнанні їхнього права на власну думку підходять усвідомлено та структуровано, від цього виграють не тільки діти але й суспільство в цілому¹².

Незалежно від того, чи працюєте ви в освіті, охороні здоров’я, соціальному секторі або в політиці, визнання права дітей на власні погляди  та їх залучення допомагає створити більш справедливе та інклюзивне середовище. Участь — це не щось зайве, це спосіб роботи, який поважає права дітей та збагачує досвід кожного.

Команда МГО Соціальні ініціативи з охорони праці та здоровʼя з 2016 року досліджує та сприяє реалізації права на власні погляди дітей різного віку в Україні. З нашими виданнями 2016 року  по цій темі ви можете ознайомитися за посиланням https://lhsi.org.ua/doc/Психосоціальний_розвиток_дітей_та_молоді.pdf

З 2025 року ми плануємо дослідити яким чином право на власні погляди може бути реалізоване дітьми найменшого віку - 0 -10 років. Разом з командою наших фахівців, які працюють у дитячому просторі з розвитку для найменших дітей  PlayHub, що розташований у м Києві на Дарниці  діти віком до 10 років будуть вчитися ухвалювати рішення спільно з дорослими за проєктом TOY for Participation,

 Він втілюється МГО Соціальні ініціативи з охорони праці та здоровʼя у партнерстві з нашими голландськими коллегами  ICDI (International Child Development Initiatives) та ще 9тьма іншими організаціями з ріхних країн ЄС та співфінансується Європейською Комісією (Європейська виконавча агенція з освіти та культури - EACEA, CERV-2024-CHILD)

Детальніше з роботою дитячого ігрового центру Play Hub можна ознайомитися за посиланням  

Хочете дізнатися більше? Ми рекомендуємо літературу:

Кларк і Мосс, «Слухаючи маленьких дітей: Мозаїчний підхід» (2011) Listening to Young Children: The Mosaic Approach – Clark & Moss (2011)

Х. Шир. «Шляхи до участі»  (2001) Pathways to Participation – Shier (2001)

Коррейя та ін. «Участь дітей у дошкільній освіті» (2021) Children’s Participation in Early Childhood Education – Correia et al. (2021

Персі-Сміт і Томас Посібник з участі дітей та молоді (2010) Handbook of Children and Young People’s Participation – Percy-Smith & Thomas (2010)

Інструментарій та таблиця порад щодо залучення дітей від народження до 5 років до участі в процесі прийняття рішень - Hub na nÓg та DCEDIY (2024) Toolkit and Tip Sheet for including children from birth to 5 years in participation in decision-making - Hub na nÓg and DCEDIY Про TOY for Participation

TOY for Participation – це європейська ініціатива, яка фінансується Європейською Комісією та очолюється ICDI. Вона співпрацює з партнерами з 8 інших країн для просування права дітей молодшого віку на участь. Разом ми охопили понад 40 000 дітей та сімей через понад 40 ігрових центрів, і їх буде більше. Дізнайтеся більше про проект та партнерів на нашому вебсайті: https://www.reyn.eu/toy4inclusion/toy-for-participation/ (2024)

ПОСИЛАННЯ

1. Організація Об'єднаних Націй. (1989). Конвенція про права дитини, стаття 12.
2. Шир, Х. (2001). Шляхи до участі: Відкритості, можливості та зобов'язання. Діти та суспільство, 15(2), 107–117.
3. Харт, Р. (1992). Участь дітей: від символіки до громадянства. ЮНІСЕФ; Ланді, Л. (2007). Британський журнал досліджень в галузі освіти, 33(6), 927–942.
4. Кларк, А. та Мосс, П. (2011). Слухання маленьких дітей: Мозаїчний підхід. Національне бюро у справах дітей.
5. Хорган, Д. (2024). Огляд літератури щодо методологій консультування дітей віком від народження до 5 років. Брукер, Л. (2017).
6. Вчитися грати чи грати, щоб навчатися? Routledge.
7. Лансдаун, Г. (2010). Реалізація прав дітей: участь та захист. UNICEF Innocenti.
8. Теобальд, М., Денбі, С., та Ейлвуд, Дж. (2011). Австралазійський журнал раннього дитинства, 36(3), 19–26.
9. Кларк, А., та Мосс, П. (2011); Кларк, А. (2017). Простір, місце та участь дітей. Routledge.
10. Кларк, А. (2017); Брукер, Л. (2017).
11. Персі-Сміт, Б., та Томас, Н. (2010). Довідник з участі дітей та молоді. Routledge.
12. Паскаль, К., та Бертрам, Т. (2012