Коли соціальні працівники протистоять руйнації
Відомо, що в умовах воєн зазвичай відбуваються спалахи туберкульозу та низки інших хвороб. І чим довше війна триває, тим більшим і загрозливішим очікується черговий спалах туберкульозу. І війна, що триває зараз — не виключення.
Мільйони громадян України вимушені покинути свої домівки й шукати не лише притулку, а й лікування у безпечніших регіонах. У таких умовах люди з туберкульозом стали значно вразливішими через загрози переривання лікування та несвоєчасної діагностики захворювання. Багато клієнтів вимушені покинути свої домівки та шукати не лише притулку, а й лікування у безпечніших регіонах. А ті, хто не зміг поїхати, часто змушені довготривало перебувати у підвалах і бомбосховищах, без належних вентиляції повітря, санітарних умов, зв’язку, ліків чи, навіть, води та їжі…
Тому робота проекту «Тобі слід знати про туберкульоз»: активне виявлення випадків туберкульозу серед осіб, які опинились у складних життєвих обставинах», який реалізує команда МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за підтримки Альянсу громадського здоров’я, не зупинялась і продовжувалась попри воєнні дії, обстріли, руйнування міст і селищ, евакуацію соціальних і медичних працівників тощо.
Попри небезпеку наші партнери — соціальні центри та медичні заклади в регіонах — продовжували здійснювати медико-психосоціальний супровід людей з туберкульозом при найменшій можливості.
Завдяки Альянсу громадського здоров’я, МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» вдалось зберегти команду проекту та переорієнтувати на роботу з клієнтами в місцях компактного перебування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і сімей у складних життєвих обставинах (СЖО), що дало змогу дотримати безпеку роботи спеціалістів проекту та мешканців міст. Це — центри видачі гуманітарної та іншої допомоги, місця зборів для евакуації (залізничні вокзали, тощо).
Серед викликів під час діяльності проекту стали не лише загрози життю та переміщення сімей СЖО, ВПО, соціальних і медичних працівників, задіяних в проекті, в безпечніші місця (Краматорськ, Добропілля, Селидове, Покровськ чи в інші міста України), бойові дії, періодична відсутність комунікацій, ліків, медичного обслуговування і транспортного сполучення, припинення роботи деяких медичних установ, неможливість доведення клієнтів до лікаря й психосоціальний стан клієнтів проекту зумовлений постійною загрозою життя, умовами проживання, безробіттям, залежністю від гуманітарної допомоги, станом здоров’я тощо. Але й припинення діяльності проекту.
Так, через окупацію, повністю зупинена робота в Маріуполі. Неймовірно, але завдяки злагодженій співпраці соціальних працівників проекту, з 46 сімей, які перебували під супроводом працівників маріупольського регіону, були знайдені та взяті під соціальний супровід 33 сім’ї з дітьми іншими фахівцями проекту.
Наприклад, сім’ї, які виїхали з Маріуполя до Добропільської територіальної громади були розміщенні на тимчасове проживання та отримали допомогу і підтримку фахівців Добропільського міського центру соціальних служб.
«Під час скринінгу на базі гуманітарного штабу виявлено три сім’ї, в яких виховуються діти з ЛТІ, — згадує соціальна працівниця Марина Вакарашу. — Вони розпочали лікування в Маріуполі, і на той час лікування було не завершено. Дякуючи належній співпраці і небайдужості медичних працівників, було виявлено ще дві таких родини. Обидві родини взято під психосоціальний супровід, з ними була проведена співбесіда щодо мети супроводу та надано консультації з метою формування прихильності до продовження лікування. Всі діти пройшли необхідне обстеження, лікарем була переглянута схема лікування. Спеціалісти центру сприяли в отримані гуманітарної допомоги та оформленні відповідних виплат».
Загалом, 33 дітини із Маріуполя завершували лікування просто в тій же області — в Краматорську, Добропіллі та Бахмуті Донецької області. А ті, хто завершили лікування, пройшли повторне обстеження.
На жаль, місця перебування ще 13 дітей встановити не вдалось, хоча відомо, що вони евакуювалися з міста разом із батьками. Сподіваємось, вони знайшли потрібну підтримку і допомогу.