Лікування пацієнта зі смарт-боксом: Ігор. Білгород-Дністровський

Ігор Колесниченко, мешканець Білгорода-Дністровського, що на Одещині, став одним із багатьох учасників проекту «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій».

Вперше про свій діагноз «туберкульоз легень» він дізнався у лютому 2018-го року. І хоча він відчував себе абсолютно здоровою людиною, діагноз було підтверджено лікарем-фтизіатром, до того ж виявлена мультирезистентна форма туберкульозу.

Саме в цей період склалося так, що Ігор залишився без документів, житла та підтримки близьких родичів. Небайдужі люди надали йому прихисток: у своєму приватному домоволодінні виділили Ігорю окреме житло. Помешкання було розташовано далеко від протитуберкульозного кабінету, що значно ускладнювало процес контрольованого лікування, яке передбачало щоденне відвідування ДОТ-кабінету та прийом ліків під безпосереднім наглядом медичного персоналу. І хоча Ігор мав велике бажання вилікуватись від хвороби, виконував він дані вимоги з перемінним успіхом. Інколи, з об’єктивних причин (погодні умови, незадовільне самопочуття та інше) доводилося пропускати прийом ліків.

А з липня 2019 року лікар-фтизіатр запропонував Ігорю модель лікування із використанням смарт-боксу, і він взяв участь у проекті, що реалізується Представництвом організації PATH в Україні та МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» LHSI. Цей проєкт — «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій в Україні» — надає лікарям можливість здійснювати контроль за прийомом ліків пацієнтами дистанційно.

Згадує Ігор Колесниченко:

«Враховуючи значну відстань (близько 4 км) між моїм домом та протитуберкульозним кабінетом, фізично з моєю хворобою подолати її було практично неможливо. Доволі часто доводилось їхати на велосипеді, а бувало, що погодні умови цьому «не надто сприяли». Міським транспортом на початку лікування також користуватись не міг і через свій діагноз, і грошей на проїзд не було.

Коли лікар запропонував лікуватись із використанням смарт-боксу, я з пересторогою сприйняв такий варіант лікування, але погодився. І тільки з часом зрозумів, наскільки це зручно. Хоча й були різні думки: «Буду лише відкривати смарт-бокс, а ліки не пити. Але ж який результат буде? Я не зможу вилікуватись…».

Шкода тільки, що не було можливості лікуватись відразу таким способом. На сьогодні я маю велику радість з того, що можу відчувати себе здоровою людиною, можу працювати та взагалі мати повноцінне життя.

Вважаю, що за цифровими технологіями майбутнє в лікуванні таких захворювань. І я дуже вдячний усім, хто сприяє та впроваджує такі методи лікування і у нас в місті, і в Україні. Успіху вам!»

22 жовтня Ігор успішно завершив лікування та 23 жовтня 2019 року переведений до категорії 5, гр.5.1 — «Вилікуваний».