"30-40 відсотків дітей зазнають різних видів онлайн насильства"

Про онлайн-цькування українських підлітків і як убезпечитись від нього, розповідала Голова Правління LHSI Наталія Лук'янова у ефірі "Українського радіо". Зранку 30 травня у студії ведучих Наталії Соколенко та Сергія Стуканова експертка розповіла про представлене Дослідження з гендерного аналізу кібербулінгу. Його вдалось здійснити в межах проекту Cybersafegirls, що його реалузовує "МГО Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров'я" за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Нідерландів. 

Ефір Українського радіо

Ведучі – Наталя Соколенко, Сергій Стуканов

(РОЗШИФРОВКА ЕФІРУ)

НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО

Ви на хвилях "Українського радіо", з вами Наталя Соколенко і мій колега Сергій Стуканов і зараз ми поговоримо про те, як потерпають від онлайн насильства українські підлітки – хлопці і дівчата. Вийшло дослідження Міжнародної громадської організації «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» і проект  в рамках якого було проведене це досідження це Cybersafe Girls  - і ми поговоримо з людиною, яка працювала над цим дослідженням, поговоримо про аспекти, що власне відбувається, як це онлайн насильство відбувається і які наразі є доступні для нас всіх методи профілактики онлайн насильства, що відбувається в Інтернеті.

З нами на зв’язку Наталія Лук’янова, експертка цієї Організації, назву якої я вже назвала, а її абревіатура звучить як LHSI. З пані Наталею ми поговоримо про всі аспекти, а почнемо з дослідження. Пані Наталю, вітаємо Вас в ефірі Українського радіо.

НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА

• Дуже рада приєднатися, поговорити на цю важливу тему.

НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО

• Давайте спершу окреслимо масштаб цієї проблеми. Що виявило дослідження гендерних особливистей кібер насильства щодо дітей в Україні? Чи є зростання цього кіберннасильства у кіберпросторі, в якому перебувають українські діти? І все ж таки хто більше потерпає – це підлітки хлопці чи підлітки дівчата?

на фото - Наталія Лук'янова, LHSI

НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА

• Дуже дякую за запитання. Можна я скажу декілька слів, чому ми почали і в рамках чого було це дослідження і що спонукало нас, експертів і Громадську організацію «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» взагалі розпочати таку ініціативу і дослідити це питання. Хочу сказати, що це питання ми досліджували в рамках проекту, як ви сказали, Cybersafe Girls. Проект фінансується донорами, фінансується Міністерством Закордонних Справ Нідерландів і він направлений на профілактику і протидію онлайн насильства щодо дітей, з фокусом на підлітків, і з фокусом на дівчат. І от ваше гарне запитання було – що взагалі і хто потерпає більше. Ми вже більше п’яти років, ще до повномасштабного вторгнення почали займатись питанням онлайн насильства, сексуального онлайн насильства щодо дівчат, і ми побачили, що це велика проблема, яка почалася ще в Covid, коли наші діти глобально у всьому світі пішли навчатися онлайн. Є дуже багато цифр, сьогодні і глобальних, і на жаль не так багато в Україні, які говорять про те, що того прихованого у світі, в інтернеті відбувається дуже багато чого – відбуваються і добрі справи, але ще є дуже багато ризиків і дуже багато негативних явищ. Ми б хотіли презентувати наші напрацювання. Це невелике дослідження, але воно робить фокус на тому, хто більше потерпає, який аналіз міжнародного і нашого законодавчого забезпечення або впливу на це явище і які моделі міжнародні або національні ми маємо на сьогодні і як ми можемо з цим працювати.

СЕРГІЙ СТУКАНОВ

• Ми детальніше поговоримо про ваше дослідження. Але спершу нам треба нагадати, що слід  розуміти під словом – насильство онлайн та сексуального онлайн насильство, тому що можливо не всі розуміють, в який спосіб можна здійснювати онлайн насильство щодо дитини, підлітка, власне, в цифровий спосіб.

НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА

• Онлайн насильство, або іноді ви можете почути кібер насильство, дуже багато зараз термінів. Це визначення – приниження або цькування дітей через інтернет – на сайтах, месенджерах, електронною поштою. І якщо ми гоовримо про сексуалізоване насильство, то це стосується сексуального характеру дій, які виконуютсья кривдником без згоди людини або дитини. Це може бути фізичне, психологічне, цифрове. Але якщо ми говоримо про інтернет, то це поширення інтимних фото, поширення записів без згоди дівчини – дівчата більше потерпають в мережі інтернет, іноді в підліткових групах і від цього потім вже наступний крок – відбувається булінг.

СЕРГІЙ СТУКАНОВ

• Пані Наталю, які завдання ви перед собою ставили, звертаючись до цієї дуже непростої царини?

НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА

• Завданнями були проаналізуавти міжнародну і законодавчу базу, подивитися чи повністю вона відповідає актуальності онлайн насильства, наскільки українська база відповідає міжнародній, в тому числі ми подивилися на ті моделі, які вже існують на міжнародній арені, які найбільш ефективні і які існують у нас в Україні, що ми можемо взяти і розповсюдити вже зараз. І ми поспілкувались з експертами і вивчили думку і експертів, і молодих людей, які надають онлайн підтримку постраждалим дітям, або тим, хто зазнав насильства або хоче дізнатися більше інформації. Це наш партнер Teenergizer – платформа ця надає безоплатну онлайн допомогу дітям з 12 років, там працюють молоді консультанти «рівнийрівному», можуть діти звертатися, отримувати інформацію анонімно про онлайн безпеку або онлайн-насильство, з яким вони стикаються. Ну і звісно, це визначити, що треба робити і які рекомендації ми можемо надати нашій державі, нашим державним партнерам органам, міністерствам, громадським організаціям і донорам. Це декілька моментів. Які ми хотіли вивчити, ми з цим впоралися і я готова про це більш детально поговорити.

НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО

• Ми вас уважно слухаємо.

НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА

• Добре. Ви мене питали про масштаб проблеми. Отож, глобально – 30-40 відсотків дітей зазнають різних видів онлайн насильства. це питання вивчалось різними інститутами щодо безпеки дітей. І якщо повертатись до цифр в Україні, то на 2019 рік дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ визначав, що кожний п’ятий підліток стверджував, що став жертвою онлайн-знущань. А в 2022 році була інформація, що кожна п’ята дитина повідомляла про кібер булінг або пропускала школу тому що була травмована насиллям, яке над нею відбувалось.

На фото - Сергій Стуканов, "Українське радіо"

СЕРГІЙ СТУКАНОВ

• Пані Наталю, тут одразу хочу поставити два уточнюючих питання, бо нам треба розуміти сам маршрут, логістику, якою насильство доходить до дитини. По-перше, в яких соцмережах і в яуких мессенджерах діти стають найчастіше об’єктом такого насильства? У мене є племінники 10-12 років і вони вже в цьому віці починають створювати акаунти в Інстаграмі, вони мають месенджери телеграм, вайбер. Я собі так думаю, вони постворювали акаунти, починають там комунікацію і от з ким вони там комунікують? Долучають своїх реальних знайомих до друзів – однолітків, однокласників. Але звідки може надходити загроза? Звідки може надходити біда? Хто може постукатися в їхній простір і почати коїти насильство щодо них?

НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА

• Якщо ми говоримо про цифрові платформи, месенджери, то згідно данних дослідження, це такі месенджери і застосунки, як Instagram, Tik Tok, telegram та інші. І хочу попередити, що багато міжнародних експертів не радили нам щось робити в телеграм, бо він збирає персональні данні і дітям можуть надхлодити, як і фішинг, як і вірусні повідомлення і заманливі повідомлення щодо поширення своїх фото, інтимних фото і так далі. Якщо говорити про маршрут, то всі платформи. Які себе поважають – це інстаграм і фейсбук, за реєстрації питають чи є тобі 18 років. Звісно, що підлітки можуть зробити сівй акаунт в Інстаграмі або в Тік Ток, але це має бути погоджене з батьками.в принципі всі великі соціальні мережі слідкують за тим, що відбувається, іноді ви можете за підозри, що щось відбувається відносно вашої дитини, написати в сервіс, і надіслати акаунт з якого надходили погрози або який недостатньо безпечний, вони можуть його закрити. Тобто є певні інструменти, алгоритми як працюють соціальні мережі.

СЕРГІЙ СТУКАНОВ

• Пані Наталю, то я хотів би уточнити – онлайн насильство проти дітей починають вчиняти незнайомі їм люди, незнайомі акаунти, які починають їм щось дописувати чи діти можуть стикатися з цим насильством від реально знайомих їм людей?

НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА

• Здебільшого, якщо ми говоримо про ці мережі, то це відбувається серед дітей. І особливо щараз, коли загроза фізичної безпеки дуже висока ми і діти живемо в умовах війни, діти менше проводять часу за навчанням, більше часу в інтернеті, менше в дозвіллі і спорті. Батьки зайняті, психологічно дуже велике навантаження. Діти починають булити, цькувати один одного. І навіть дуже багато є порад дітям – ми навчаємо дітей, у нас є дуже багато механізмів, інформаційних, які ми доносимо до педагогів, шкільних офіцерів поліції, соціальних працівників, інших спеціалістів, які працюють з дітьми, як говорити з дітьми, як можуть вони себе убезпечити. Оці заходи контролю батьківського, вони зараз не працюють. Тільки максимально доступна інформація, повністю забезпечити себе інформацією, якщо ти знаєш, що ти озброєний. Нажаль, більшість підлітків не довіряють дорослим. Вони довіряють інфлюенсерам, блогерам, журналістам відомим. Селебретіс і довіряють своїм лідерам, своїм друзям. Тому є декілька підходів, як можна працювати, убезпечувати дітей. Поперше, це формальний підхід – робота через школи, соццентри, дитячі клуби, табори і так далі. Є багато інтерактивнх способів інформування. Діти зараз люблять сидіти в телефонах – ото ж ми разом з міжнародними партнерами інтерактивні ігри, де фасилітатор, або дорослий може з ними грати і через гру вже доносити ту інофрмацію, яка їм потрібна, щоб себе захистити. Батьки це головна вхідна група, головна людина, однак не завжди вони мають пріорітет в спілкування, іноді підлітки вважають, що батьки недостатньо грамотні в цифровому світі, іноді не має довірливих відносин, але є дуже багато підходів. Я звертаюсь до батьків, які нас слухають, а таких більшість – звернутись до відкритих джерел, які мають інформацію для батьків. Навіть Дія.Освіта мають спеціальний вебінар для батьків по кібербезпеці, як говорити з дітьми про це, на нашому сайті lhsi.org.ua ви можете знайти дуже багато рекомендацій. Якщо ви бачите, що дитина закнена, вона закривається з телефоном, не хоче йти до школи це вас може навести на думку що щось трапилося. Звісно, треба пригорнути дитину, пговорити, не погрожувати, не казати «заберу телефон, всі виключу і так далі», тому що дитина не винна в тому, що з нею відбувається. Але ще можна перенаправити дитину, аби вона поговорила з молоддю, такими ж підлітками на платформі Teenergizer, де їй нададуть повну інформацію, повністю конфіденційно. Можна дитині запропонувати на телефони довіри, сьогодні є й дитячі телефони довіри. Тобто інформації для батьків дуже дуже багато – але треба бути готовим до того, що ви можете не достукатися до дитини, що дитина не буде готова з вами про це говорити. Тому підготуйте номери телефонів, адреси сайтів, аби дитина, коли це відчує сама звернулась до спеціалістів, а їх сьогодні багато. Якщо ми гоовримо про шкільного офіцера поліції – то в нього в обов»язках профілактика цькування. Але якщо ми говоримо вже про конкретний випадок, то ми рекомендуємо робити скріншоти і надавати докази в кіберполіцію.

на фото - Наталя Соколенко, "Українське радіо"

НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО

• А як вам такий радикальний спосіб, заборонити до певного віку дітям користуватись і мобільними телефонами і соціальними мережами?

НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА

• Я знаю багато країн, які намагаються регулювати це питання – Австралія, Нідерланди заборонили приносити мобільні телефони в молодші школи, заборонили Тік Ток в країні, є батьки, які забороняють дітям до певного віку користуватись соцмережами. І дай боже, якщо це працює ідти б не зазнавали іншого насильства з боку дітей.  Якщо ми говоримо про підлітків, то наразі 80+ відсотків проводять в інтеренті більше трьох годин і там вони спілкуваються. Що нам війна принесла? Фізичну небезпеку, принесла дітям обмежене спілкування, вони втратили зв’язок зі своїми друзями, і за допомоги інтернета вони підтримують спілкування зі своїми друзями і це дуже важливо.

СЕРГІЙ СТУКАНОВ

• Пані Наталю, добігає час програми. Якщо я вас зрозумів, можна вдаватися і до такого радикального способу з боку батьків, як забороняти повністю користуватися гаджетами але в тих умовах, в яких опинилась частина наших дітей – їм важливо спілкуватись з однолітками, тому можна розглядати комплексний підхід, який буде убезпечувати дітей. В будьякому разі, друзі, дослухайтесь до тих порад, які сьогодні ви почули від нашої гості, експертки Громадської організації «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я»  Наталії Лук’янової, яка детально розповідала про те, як мінімізувати для дітей ризики стати жертвами онлайннасильства.

 

Прослухати аудіоверсію розмови - можна за цим посиланням

https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4415312