facebook
twitter
youtube
mail
+38 044 290 29 10

"Нажаль, Україна зараз найбільш замінована країна світу" — експертка LHSI в ефірі Польського Радіо

8 травня в ефірі Української служби "Польського радіо" Наталя Лук'янова, координаторка проектів, які реалізує LHSI, розповіла про інформаційну кампанію щодо мінної безпеки, яка триває на Харківщині. 

В межах проекту надруковано 20 тисяч плакатів з QR кодами з посиланням на онлайн-гру. Ці постери розраховані на дітей та їхніх батьків. Під час ефіру експертка LHSI розповіла про те, як найлегше донести попередження до підлітків. "Незабаром починаються літні канікули, діти будуть вільні та менше перебувати під контролем батьків і дорослих, тому ця інформаційна кампанія — аби розмовляти з дітьми про небезпеку різних предметів, підозрілих предметів, дуже важлива", зазначила Наталя Лук'янова.  

Про загрози, які зачаїлись у землі через військові дії та про способи убезпечитися, наживо спілкувались Наталя Лук'янова та ведучі "Польського радіо" Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков.

Ефір Української служби "Польського Радіо" від 8 травня 2025 року за посиланням.

https://www.youtube.com/watch?v=mHM5WpcGE0g

Також нижче можна ознайомитися з текстовою версією розмови.

ЛАРИСА ЗАДОРОЖНА, ведуча:

Говорити будемо про тему, яка важлива й дуже складна. Через вторгнення Росії близько 1256000 гектарів тільки Харківщини забруднені вибухонебезпечними предметами. Через інтенсивність обстрілів розмінування відбувається повільно. Але, попри військові дії, на Харківщині продовжують жити діти, і про їх безпеку і будемо говорити з Наталею Лук’яновою, кандидаткою політичних наук, експерткою з захисту прав дітей і молоді. Пані Наталю, вітаю.

НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя:

  • Доброго ранку.

ЛАРИСА ЗАДОРОЖНА, ведуча:

  • Ми дуже дякуємо, що ви так рано доєдналися до нашого ефіру. Знаємо, що зараз буде реалізовуватися спеціальний проект, пов’язаний з мінною безпекою або небезпекою, щоб для дітей роз’яснити, як себе вести в таких ситуаціях, небезпечних ситуаціях. Про що цей проект, які його особливості?

НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя:

  • Дуже дякую за представлення. І що у мене є можливість поговорити зі слухачами на таку важливу тему, особливо зранку. Я б хотіла додати, що я представляю Громадську організацію «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я», яка працює в Україні вже більше 20 років. І у нас центральний офіс в Києві, ми працюємо не тільки в Харківщині, а й також в Донецькій, Дніпропетрівській, Львівській і в багатьох інших областях. Тема захисту прав дітей та інформування населення про різні небезпеки для здоров’я та життя особливо під час війни є для нас дуже важливим. Якщо повертатись до теми мінної безпеки, то хочу сказати, що зараз багато чого робиться не тільки на Харківщині, а й інших прифронтових України – Сумщина, Донеччина, Дніпропетровщина, Запоріжжя, для того, щоб убезпечити населення від мін та інших вибухонебезпечних предметів. Чому ми говоримо «вибухонебезпечні предмети»? Бо вони зараз виглядають по-різному. Для того, щоб у першу чергу, діти не потрапили в небезпеку і знали, як себе поводити і що робити, якщо якийсь підозрілий предмет вони бачать на вулиці, на подвір’ї, в лісі і так далі. Тим паче, що незабаром починаються літні канікули і діти будуть більш вільні і менше під контролем батьків і дорослих, тому ця інформаційна кампанія – аби розмовляти з дітьми про небезпеку різних предметів, підозрілих предметів, дуже важливо.

ОЛЕКСІЙ БУРЛАКОВ, ведучий:

  • Пані Наталю, можна спитати? Я знаю свідчення людей, які брали участь у війнах проти Росії не в Україні, знаю, що росіяни під час бойових дій можуть мінувати все, що завгодно. Відомі історії, як мінується виноград, якісь листочки, ручки, дитячі іграшки тощо. Так само я в новинах бачив історію про київського хлопчика, який знайшов якийсь невідомий предмет, поклав цей предмет у кишеню брюк і потім цей предмет виявився акумулятором від «шахеду» і він зробив йому опіки, якщо я не помиляюсь. Як навчити, як дійсно розрізнити? Я розумію, що просто сказати, що «не беріть нічого, що ви не знаєте, до рук». Але поза тим – чи можна цьому навчити?

НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя:

  • Ви знаєте, ми, спеціалісти і ті, хто працюють з дітьми намагаємось зробити все, що можемо, як навчити і особливо на якій мові розмовляти з дітьми, особливо з підлітками. Нажаль, ця війна настільки гібридна, що наші діти потрапляють не тільки під мінні атаки, а й під кібер атаки, багато чого під впливом російської дезінформації і так далі. Але міни, якщо порівнювати Другу світову війну, то вони змінились – зараз вони до нас прилітають з неба. І правильно ви сказали, щось залишається від шахедів і від дронів. Як говорити з дітьми і як їх навчити? Поперше є дуже багато каналів комунікації з дітьми – це соціальні мережі, вони майже не слухають радіо, а ми знаємо про такі мережі, як Інстаграм, Тік Ток і так далі. Це робота з інфлюенсерами та блогерами, які популярні серед дітей, які можуть донести меседжі безпосередні. Це матеріали, які ми друкуємо. І, до речі, для Харківщини ми надрукували 20 тисяч плакатів, які зараз доступні в усіх публічних місцях, - в школах, клініках, молодіжних клубах. І там є QR код. Майже в кожної дитини з 6-7 років є телефон, вони можуть відсканувати цей код і вже інтерактивно грати в гру, яка безпосередньо розказує, веде їх до безпечної поведінки. Я вважаю це дуже важливим, через інтерактив, через відео, соціальні мережі ми можемо достукатись до дітей і донести правильну інформацію.

ЛАРИСА ЗАДОРОЖНА, ведуча:

  • Ви цікавилися статистикою останнього часу, про яку можна говорити, скільки дітей постраждало власне в Україні від мін, від небезпечних предметів? Олексій навів приклад про хлопця з Києва, а що знаєте ви про це?

НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя:

  • Я знаю про офіційну статистику, можу бути неточною, але наскільки я знаю, офіційно зараз в нас взагалі постраждало близько 1100 людей, з них 100 дітей від мін. Але знову ж таки, це офіційна статистика і багато хто не звертався до лікарів, або зазначав у документах про травмування інші якісь причини, або я знаю, що люди, особливо діти, залишилися і на окупованих територіях і тому звідти інформація не потрапляє до нашої офіційної статистики. Загроза достатньо велика.

ОЛЕКСІЙ БУРЛАКОВ, ведучий:

  • Я чув про онлайн гру, яка може допомогти дітям в разі знаходження якихось предметів, можете розповісти про це?

НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя:

  • Так, це онлайн гра, яку можна закачати через QR код і ми опублікували їх на наших плакатах. Гра розроблена нашими міжнародними партнерами з Нідерландів Mine Mark – називається організація, яка займається профілактикою або інформуванням дітей про мінну безпеку. Тому, коли ти скачуєш цей QR код в тебе з’являється гра – в тому числі українською мовою. Вона є на різних мовах ЄС, до речі, не впевнена, що вона є польською, треба перевірити. Якщо буде зацікавлена польська аудиторія, можливо ми теж зробимо польську мову. І тоді дитина може інтерактивно грати в цю гру – вона інформаційна та освітня і дає дуже багато важливої інформації в ігровій формі. Додатково є ще платформа «Безпека.інфо» і там дуже багато матеріалів – відео, ігр, інформації для дітей і батьків. Батьки теж для нас важливі.

ЛАРИСА ЗАДОРОЖНА, ведуча:

  • Пані Наталю, скажіть з вашого досвіду, який найцинічніший був випадок такої небезпеки мінної? У нашому уявлені це міна закопана в землі, замінована територія. Але ж насправді це не так. Який би приклад ви навели з вашої практики, який дійсно би довелось надавати допомогу або дорослому або дитині?

НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя:

  • Ви знаєте, в минулому році ми працювали з Донецькою областю із деокупованими територіями. І в місті Лиман була ситуація, коли від міни постраждала сім’я – поранило батька трьох дітей і діти теж були зачеплені. Вони йшли на кладовище, до могил бабусі і дідуся і батько наступив на міну, він встиг зреагувати, щоб діти побігли і сховалися, але він дуже сильно постраждав і діти були психологічно вражені тим, що вони побачили, як батько постраждав, вони побачили цю картину. Сім’я відновлювалась більше року – батько фізично, а діти психологічно, тому що це дуже вплинуло. Плюс економічно це впливає на сім’ї – батько був годувальником і матері довелось повністю замінити його. Така була ситуація і соціальні працівники, яких ми навчали, допомагали в реабілітації цієї сім’ї – дітей і батька.

ОЛЕКСІЙ БУРЛАКОВ, ведучий:

  • Я так розумію, що повністю убезпечити себе навіть при підготовці дуже важко. Тим паче, якщо враховувати ті засоби, які використовує Російська Федерація для мінування. Я на власні очі бачив, як вони використовують «міни-пелюстки», заборонені всіма конвенціями. Але тим не менш. Як ви думаєте, якщо зараз спинити бойові дії, то скільки буде потрібно часу, аби провести розмінування територій?

НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя

  • Нажаль, Україна зараз найбільше замінована країна світу. Майже 40 відсотків території забруднено. Зараз міжнародні організації виявляють місця, які найбільш заміновані. Нам доведеться витратити багато років, щоб розмінувати нашу країну. От наприклад, я була на конференції і ми всі знаємо про колишню Югославію, як країну, там була війна в 1990х роках.  Так от, Боснія Герцеговина – а це минуло вже 20 років, досі розміновує свої території. Це маленька країна. Так, 95 відсотків вони розмінували. Але десь там, в горах, ще є місця, де заміновано. Тобто ми говоримо зараз про одну країну і 20 років. Дай Боже, щоб Україна впоралась із цим швидче і за допомогою міжнародних партнерів, я думаю, нам це вдасться.

ЛАРИСА ЗАДОРОЖНА, ведуча:                                                                                                                

  • Пані Наталю, ті батьки, які зараз нас слухають. Практична порада для них – з чого почати розмову, яку лексику у розмові з дитиною треба застосувати? Як почати цю розмову про цю небезпеку?

НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя:

  • Ви знаєте, бути батьком, це така важлива робота. І знайти правильний підхід і правильні можливості і час розмови з дитиною, це дуже важливо. Не можна дати один рецепт. Якщо це підліток, якщо це дитина молодшого віку – різні підходи повинні бути. Але якщо є можливість, дайте дитині інформацію, підсуньте якийсь лифлет, або дайте щось почитати з вебсайту, є дуже багато коротких відео. Дуже давно дитячий фонд ЮНІСЕФ зробив анімації з псом Патроном, він розказує дітям молодшого віку, як себе убезпечити. Використовуйте всі можливості, шукайте інформацію, навчайтеся самі, давайте дітям можливість інтерактивно пограти, послухати, подивитися відео і ваші діти будуть забезпечені, в безпеці і здорові.

ОЛЕКСІЙ БУРЛАКОВ, ведучий:

Дякуємо вам за вашу роботу і за нашу з вами розмову зараз. Наталя Лук’янова, кандидатка політичних наук, експертка з захисту прав дітей.

МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я»
+38 044 290 29 10
Всі матеріали на сайті захищені
згідно законодавства України