Кирил та його тато: шлях до впевненості у PlayHub

Кирил вперше прийшов до PlayHub разом із татом. Це була незвична ситуація, адже частіше дітей приводять мами або бабусі. Тато Кирила  — військовослужбовець. І хоча його служба не дозволяла постійно бути поруч із сином, кожну вільну хвилину він намагався присвятити дитині. Саме він наполіг на тому, щоб Кирилка почав відвідувати PlayHub, адже бачив, що синові потрібне нове середовище для розвитку та спілкування.

Перші дні в Плей хабі

Кирил — розумний, але був замкненим хлопчиком. Він майже не контактував із дітьми, не вступав у спільні ігри й завжди чекав підказки чи дозволу тата, перш ніж щось зробити. Було помітно, що він дуже прив’язаний до батька. І в моменти, коли тато мусив йти у справах, хлопчик ставав неспокійним і тривожним.

Спілкуючись із татом, фахівці зрозуміли, що він хоче допомогти сину стати самостійнішим, навчитися долати труднощі й почуватися впевненіше серед однолітків. Однак через постійні відрядження він боявся, що не може дати Кирилкові стільки уваги, скільки хлопчику потрібно.

Робота з Кирилом і його татом

Психолог PlayHub розробив індивідуальний план підтримки, який включав:

• спільні активності для батька та сина — ігрові методики навчання, спільні завдання та творчі заняття, такі як партиципативне мистецтво, де обоє брали активну участь і працювали в команді. Це допомогло Кирилові і відчувати підтримку тата, а батькові — краще розуміти потреби сина;
• індивідуальні заняття з Кирилкою — навчання через гру, інтерактивні ігри, що допомагали йому проявляти ініціативу, розвивати комунікаційні навички та ставати більш самостійним;
• індивідуальні консультації з його батьком — зустрічі, під час яких обговорювали, як він може підтримувати розвиток сина, навіть перебуваючи на відстані.

Перші зміни

Через кілька тижнів відвідувань стало помітно, що Кирило почав розкриватися. Він уже не боявся підходити до інших дітей, став активнішим у колективних іграх. Спочатку він усе ще шукав поглядом тата, але дедалі частіше діяв самостійно.

Коли батько знову їхав у відрядження, Кирил спочатку хвилювався, але тепер уже знав, що тато завжди повернеться, а також — в PlayHub на нього чекають друзі й цікаві заняття. Фахівці хабу також навчили Кирилу з татом підтримувати зв’язок через щоденні маленькі ритуали. Наприклад, хлопчик перед сном малював татові малюнок, а той надсилав йому голосове повідомлення.

Через кілька місяців

Кирил став значно впевненішим. Він почав сам проявляти ініціативу в іграх, охоче виконував творчі завдання, більше спілкувався з однолітками. Найголовніше — він навчився довіряти не лише татові, а й іншим дорослим у своєму оточенні.

Його батько теж помітив зміни. Вони почали більше говорити про емоції, спільно планувати час, який можуть провести разом. Тато зрозумів, що навіть перебуваючи далеко, він може залишатися важливою частиною життя сина.

Ця історія ще триває, але ми впевнені: Кирил вже зробив великий крок до того, щоб вирости самостійним, відкритим і впевненим у собі хлопчиком. І тато — головний приклад для нього в цьому.