Новини

Починаючи з 2014 року, LHSI докладає зусиль до організації/покращення надання соціальних та медичних послуг для ВПО. З 2016 року ми активно працюємо за напрямком виявлення туберкульозу серед ВПО. За цей час ідентифіковано цілу низку додаткових бар’єрів та недоліків, які перешкоджають доступу ВПО до гарантованих державою медичних та соціальних послуг на місцях. З 2017 року LHSI долучалась до заходів, спрямованих на включення представника ВПО, як уразливої групи населення, до складу Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. І ось, в березні 2019 року Кабінет Міністрів України включив представника організацій, які представляють інтереси внутрішньо переміщених осіб, до складу Національної ради (Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 р. № 214). Зараз важливо скористатись цією можливістю, тому: 110 представників ВПО Луганської і Донецької областей об’єдналися для того, щоб ефективніше відстоювати інтереси ВПО в контексті національних зусиль по боротьби з епідеміями ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу та підписали Меморандум про представництво в Національній раді з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. За результатами голосування на цю посаду було запропоновано кандидатуру Єременко Ірини Володимирівни, директора Луганського обласного ЦСССДМ, яка з 2014 року вимушена була переїхати до м. Сєверодонецька та отримала статус внутрішньо переміщеної особи, а з 2018 року працює над забезпеченням доступу ВПО до медичних послуг, в т. ч. покращення доступу до послуг з виявлення туберкульозу у Луганській області в рамках проекту «Тобі слід знати про туберкульоз!» посилання. Звертаємось до усіх наших партнерських організацій, які представляють інтереси ВПО  на території України  та зацікавлені об’єднатися для того, щоб захищати інтереси ВПО у контексті викликів епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу в Україні з проханням підтримати наших партнерів у їх ініціативі та долучитися до підписання відповідного меморандуму. Це можна зробити, написавши до 22 серпня 2019 року на електронну пошту office@lhsi.org.ua листа з темою «Представник ВПО в НКР» та вказавши в листі, що ви підтримуєте кандидатуру Ірини Єременко, а також вказавши повну назву організації, контакти та дані її керівника.

Ольга Цвілій, координатор програм з туберкульозу LHSI “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” та секретар Партнерства Зупинимо туберкульоз. Україна, долучилась до акції “Ліки від байдужості”

Цей день, у черговий раз, нагадує людям про небезпеку захворювання ВІЛ і згадати всіх тих, хто програв у нерівному бою з ним. Вперше Всесвітній день пам’яті жертв СНІДу відзначили в Сан-Франциско 1983 року. А через кілька років американський художник Френк Мур придумав і символ руху проти цієї хвороби – червону стрічку, приколоту до одягу, а також різнокольорові полотна – квілти, зшиті з клаптиків тканини на пам’ять про померлих. СНІД – синдром набутого імунодефіциту, це остання стадія розвитку ВІЛ-інфекції, коли імунітет людини ослаблений настільки, що інші захворювання мають незворотні наслідки і призводять до смерті. Вчені вважають, що ВІЛ перейшов до людини від мавп в середині ХХ століття. Найстаріший у світі зразок крові людини, що містить вірус, відноситься до 1959 року, він належить пацієнту з Конго, у якого було взято аналіз, перед тим як він помер від ще не відомого на той час захворювання. ВІЛ залишається однією з основних проблем світової охорони здоров’я. Він географічно поширений усюди і на сьогодні офіційно зареєстрований майже в усіх країнах світу. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, за останні 30 років вірус забрав понад 25 мільйонів людських життів. Найбільш ураженим регіоном є Африка, на південь від Сахари – тут майже кожен двадцятий дорослий житель має ВІЛ. Всією командою організації підтримуємо цей день і закликаємо суспільство бути більш обізнаним та здоровим!

Завершується останній день найактуальнішого тренінгу “Активне виявлення ТБ серед ВПО та особливості інфекційного контролю” Команда LHSI вкотре дуже пишається своїми партнерами, які залучені до реалізації проекту “Тобі слід знати про туберкульоз!” у Луганській, Донецькій областях та у м.Харків. Дякуючи тренерам ГО “Інфекційний контроль в Україні” Андрей Александрин (Andrii Aleksandrin), директори Центрів соціальних служб та соціальні працівники тепер розуміють значимість інфікційного контролю на робочих місцях та вміють захистити себе від небажаних інфекцій. Дуже дякуємо Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health, Наталия Каменская за те, що надаєте можливість розвиватися відпочиваючи!

Поєднуємо приємне із корисним! Команда LHSI, наші колеги та партнери приєднуються до святкування Всеукраїнського дня Вишиванки! Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів. У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.

Сьогодні для фахівців соціальних служб, які залучені до реалізації проекту «Тобі слід знати про туберкульоз!» LHSI “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я”, розпочався цікавий та такий необхідний тренінг «Активне виявлення туберкульозу серез ВПО шляхом розширення доступу до якісної діагностики туберкульозу та особливостями інфекційного контролю». За підтримки Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health, Наталия Каменская залучені найкращі тренери – Maria Dolynska та фахівці Infection Control in Ukraine Андрій Александрін, Катерина Сояк. Мета тренінгу: навчити керівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді впроваджувати, відстежувати та оцінювати заходи інфекційного контролю за туберкульозом, в т ч забезпечувати безпечні умови праці для фахівців соціальної роботи, які працюють з сім’ямм у СЖО

За ініціативою ВООЗ 24 березня відзначається, як Всесвітній день боротьби проти туберкульозу. Дата вибрана не випадково: в цей день, тільки в 1882 році, Роберт Кох відкрив туберкульозну бацилу – збудника небезпечного захворювання. Кожен рік Партнерство задає теми кампаній, які націлені на повне викорінення небезпечної хвороби. В 2019 тема кампанії – “It’s time!” або «Час зупинити туберкульоз!». Символом всіх заходів та акцій було обрано годинник. До дня боротьби з туберкульозом МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” ініціювала проведення квесту “Час дізнатися про туберкульоз!”. Цільовою аудиторію квесту було обрано студентську молодь, яка нещодавно потрапила в групи ризику захворювання на туберкульоз, та молодих професіоналів ( медиків та соціальних робітників), які надають послуги особам, хворим на туберкульоз або людям, ще з невиявленою хворобою. Квест проводився у співпраці з Київським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. 22 березня з 13.00 по 17.00 годину на Контрактовій площі в Києві відбувся квест “It’s time: Час дізнатися більше про туберкульоз!”. На старт вийшли 9 команд: Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” – “УУшники” Київський національний університет імені Тараса Шевченка – “СуперСоцПеди”. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – “Дельфінчики” Київський університет імені Бориса Грінченка – “Університетський коледж” Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка – “Педагоні”. Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка – “Power girl”. Товариство Червоного Хреста України – Червоний Хрест м. Київ. Національний університет “Києво-Могилянська академія” – “ШСРівці” НУБіП України, гуманітарно-педагогічний факультет – “Відкрите серце”. Квест “Час дізнатися більше про туберкульоз!” дозволив молоді зі столичних ВНЗ перевірити існуючі та набути нові знання про шляхи інфікування, особливості лікування та профілактику туберкульозу. Крім того, захід на Контрактовій площі сприяв зниженню рівня стигматизації по відношенню до людей, хворих на туберкульоз. Квест відбувся у рамках Всеукраїнської акції «Час зупинити туберкульоз!» Партнерства «Зупинимо туберкульоз. Україна».

Власна безпека та підвищена увага до клієнта – вимоги до тих, хто реалізовує проект “Тобі слід знати про туберкульоз”. Для того, аби убезпечити соціальних працівників та налагодити роботу між ними та медичними службами, Альянс громадського здоров’я за участю LHSI організували тренінг. “Організація раннього виявлення туберкульозу серед внутрішньо переміщених осіб”. Тренінг відбувся в Києві з 19 по 21 лютого 2019 року, в приміщенні готелю Братислава. За три дні навчання учасники – соціальні працівники Донецької, Луганської області та міста Харків – актуалізували власні знання про ТБ та відпрацювали мотиваційне консультування ВПО. Зокрема, протягом тренінгу учасники ознайомились з трендами епідеміологічної ситуації щодо туберкульозу у світі та в Україні, розібрали існуючі міфи про туберкульоз. Пропрацювали схему виявлення туберкульозу серед ВПО, поновили в пам’яті правила ведення обліково-звітної документації в рамках проекту, попрактикували консультування, визначили маршрут клієнта в рамках алгоритму виявлення ТБ. Як завжди на наших тренінгах, найбільше емоцій викликали інтерактивні вправи, групова робота та рольові ігри. Адже вони допомагають цеглинкам теорії трансформуватись в справжній фундамент практичної діяльності – фундамент мотивованого та безпечного (для соціальних працівників) виявлення туберкульозу серед внутрішньо переміщених осіб!

З початком збройного конфлікту на сході України у 2014 році понад 500 тисяч дітей з одного мільйона дітей, які проживали на Донеччині та в Луганській області до конфлікту, зазнали впливу військових дій. З них 250 тисяч дітей, які були змушені покинути разом з батьками свої домівки, тобто діти з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО), опинились у групі реального ризику щодо соціального виключення, під яким розуміють багатовимірний процес, що характеризується нестачею або відсутністю доступу до ресурсів, прав, товарів чи послуг, соціального життя та зв’язків, які доступні більшості людей у суспільстві. Серед низки чинників, що обумовлюють ризик соціального виключення дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, найбільш суттєвими є: Тотальна бідність сімей ВПО з дітьми, обмеженість або відсутність фінансових можливостей переважної більшості з них для забезпечення якісної освіти та розвитку своїх дітей; Відсутність у більшості з цих сімей прийнятного житла або умов для проживання; Перенавантаження інфраструктури для соціальної роботи, освіти та розвитку дітей у місцях проживання значної кількості сімей ВПО, відсутність відповідної інфраструктури у місцях компактного проживання дітей та сімей ВПО; Невідповідність існуючої системи соціальної роботи з дітьми та сім’ями ВПО у складних життєвих обставинах масштабам та складностям викликів; Неготовність та неспроможність шкільної психологічної служби проводити якісну роботу та реабілітацію дітей-ВПО, які мають психологічні проблеми. В умовах продовження військових дій на сході України неможливо за жодних зусиль та втручань позбутися існуючих ризиків соціального виключення дітей ВПО, тому основною метою політики попередження соціального виключення має бути зниження чи мінімізація цих ризиків для дітей ВПО. Альтернативи політик, що пропонуються, включають: 1. Збереження та пролонгацію діючої політики; 2. Будівництво соціального житла для сімей ВПО з дітьми; 3. Розбудову інфраструктури та послуг для розвитку дітей у громадах; 4. Зміцнення потенціалу сімей ВПО з дітьми. Продовження реалізації існуючого курсу підтримки сімей та дітей ВПО зберігатиме високими основні ризики їх соціального виключення через бідність майже 90% сімей ВПО, відсутність житла, неспроможність сімей забезпечити дітям якісну освіту та розвиток, обмеженість чи відсутність можливостей соціально-психологічної підтримки дітей з числа ВПО та їх сімей. Одним з наслідків такої політики є повернення кожного четвертого переселенця до місця попереднього проживання, яке може бути просто небезпечним для життя, або подальша еміграція сімей ВПО за межі України. Діти з числа ВПО, успадковуючи бідність своїх родин, згодом поповнюватимуть групу громадян, які потребують соціальної підтримки та забезпечення від держави. Не маючи належної освіти та професійної підготовки, вони будуть неконкурентноспроможними на ринку праці та не зможуть претендувати на добре оплачувану роботу або залишатимуться безробітними. Будівництво соціального житла для сімей ВПО з дітьми мінімізуватиме один з основних ризиків соціального виключення через забезпечення належних умов життя та розвитку дітей у власних сім’ях, а також зменшуватиме ризик бідності сімей ВПО, які не віддаватимуть майже весь свій дохід за оренду житла та, заощаджуючи завдяки цьому кошти, матимуть більше можливостей забезпечити своїм дітям додаткову освіту та розвиток. Разом з тим, за відсутності відповідної інфраструктури для соціально-психологічної підтримки та розвитку дітей у громадах всі інші ризики їх соціального виключення залишатимуться високими. Розбудова інфраструктури для соціально-психологічної підтримки, позашкільної освіти та розвитку дітей у громадах з одночасним зміцненням потенціалу шкільної психологічної служби мінімізує істотну частину ризиків соціального виключення їх дітей. Тим не менш, ця стратегія не вирішує проблему відсутності житла, бідності сімей ВПО та доступу дітей ВПО до існуючої інфраструктури. Січкар Олена, Цвілій Ольга

Кінець року – традиційний час підведення підсумків діяльності LHSI. Зокрема, підсумків тієї різнопланової та масштабної роботи, яка була проведена командою проекту “Тобі слід знати про туберкульоз!”. До реалізації проекту долучились спеціалісти центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та медичні заклади. По суті, досягнення результатів проекту стало можливим завдяки співпраці цих двох сфер. Робота велася у трьох областях: Донецькій, Луганській та Харківській. Географія проекту зумовлена специфікою цільової аудиторії, адже проект направлений на внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Його метою є раннє виявлення туберкульозу серед цієї категорії. Як завжди, на шляху до досягнення мети траплялися перешкоди, пов’язані, як зі специфікою цільової групи ( непріоритетність здоров’я, велика мобільність, малозабезпеченість…), так і з недосконало налагодженими процесами діагностики, лікування та соціальної підтримки. На жаль, потреби людей далеко не завжди відповідають можливостям держави. І тут допоміжним містком для тих, у кого виявляли симптоми туберкульозу, ставали соціальні працівники. Саме вони полегшували переселенцям шлях «ходіння між кабінетами», аби пройти повноцінну діагностику максимально швидко. Часто це скорочення часу на обстеження ставало ключовим мотиватором на користь діагностики для людей, зайнятих питаннями забезпечення виживання своєї сім’ї. Основним завданням соціальних працівників було: провести скринінгове анкетування на наявність симптомів туберкульозу у 51 000 ВПО; проконсультувати та направити на обстеження тих, у кого виявлено симптоми туберкульозу. І, як це не було складно, 52 665 ВПО пройшли цей скринінг. 17% з них підтвердили наявність небезпечних симптомів, третина за результатами консультування звернулась до лікаря. 7 хворих, виявлених завдяки соціальним працівникам, розпочали лікування туберкульозу. Проект «оголив» болючі питання, з якими ще доведеться працювати: Через острах стигми і дискримінації багато ВПО відмовляються заповнювати скринінгову анкету. І, через ті ж самі стигму і дискримінацію, частина проанкетованих проходять скринінг формально, повністю заперечуючи наявність симптомів. Особливо сильно це проявляється в Донецькій області, у населених пунктах, наближених до лінії зіткнення. Тут на сотні проанкетованих може не трапитись жодного, хто б визнав наявність у себе симптомів ТБ. Частина ВПО, у яких виявили туберкульоз, поїхали лікувати його на непідконтрольні території, адже на час лікування, насамперед амбулаторного, необхідно знімати житло, а вони не мають на це коштів. Постає питання комплексної підтримки хворих з боку держави, адже в іншому випадку, ми не зможемо забезпечити контроль епідемічної ситуації в країні. Якісна та швидка діагностика часто є неможливою через проблеми з організацією логістики мокротиння, адже його регулярне транспортування потребує додаткових коштів, яких, зазвичай, у бюджеті медичного закладу недостатньо. Одним із надбань цього проекту стала можливість ВПО отримати додаткові послуги від центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, адже ці заклади покликані допомагати усім, хто потрапив у складні життєві обставини. І цей перелік виходить далеко за межі питань туберкульозу – це і правова, і психологічна, і гуманітарна підтримка. Але цінність цього проекту в тому, що він про людей і для людей. Про це свідчать історії наших клієнтів: Історія 1: Ромео + Джульєтта, 60 років потому або «З Донецька з любов’ю…» До соціальних працівників одного з Центрів Соціальних служб в Донецькій області звернулась літня пара. Старенькі приїхали з тимчасово окупованої території України, а саме з Донецька, на “материк”, задля того, щоб отримати пенсію. Знаєте, є такі пари, які пронесли турботу і любов крізь роки. Ходять, тримаючись за руки, турбуються одне про одного, все роблять разом. Соціальні робітники надали чоловіку з жінкою повний пакет послуг щодо отримання пенсії – допомогли переоформити, чітко розповіли про порядок її отримання. Після надання обов’язкової послуги літнім людям був запропонований скринінг на ТБ. Після анкетування чоловік і жінка отримали направлення на обстеження. Відповідальна соціальна працівниця розповіла стареньким, де знаходиться поліклініка. Донесла до літніх людей те, що вони можуть без черги пройти флюорографію, здати мокротиння. Зауважте, літня пара з Донецька приїхала на короткий час – всього на 2 дні. Лише для того, щоб оформити пенсію. Але їх просто вразило людське ставлення до них, як до людей, працівників Центра соціальних служб. Додайте до цього інформування по всіх питаннях стосовно соціальних вигод, прояв турботи про стан їхнього здоров’я. Результатом цього візиту до Центру Соціальних служб стало рішення про переїзд літньої пари на територію України, в місто Слов’янськ. Знову ж таки, конкретна працівниця соціальних служб допомогла парі з Донецька безпечно орендувати житло. Сьогодні старенькі періодично зустрічають “свою” працівницю соціальної служби, діляться новинами про своє життя, спілкуються, просто живуть. Історія 2: Жінки – такі жінки В Центр Соціальних Служб Сватівського району звернулась за соціальною допомогою жінка. Не жінка, а мрія працівника соціальної служби. Жартуємо, але клієнт «комплексний» – рома, матір-одиначка, багатодітна мати та внутрішньо переміщена особа. Жінка отримала повний пакет соціальних послуг. Одночасно з цим пройшла скринінг, флюорографію, здала аналізи на мокротиння. Людина побачила, що її здоров’я когось цікавить, турбує. Була вражена. Сьогодні, коли жінка заходить у будь-яких справах в ЦНАП, вона завжди заходить до “своїх” працівниць – тих, що працювали з нею першими. Радо розказує про своїх дітей, приносить їхні табелі і грамоти, цікавиться новинками в галузі соціального забезпечення в Україні. Підсумок LHSI щиро дякує усім партнерам, залученим до реалізації проекту «Тобі слід знати про туберкульоз!». Саме завдяки вам цей проект став можливим. На нас чекає чимало роботи у 2019 році! Дякуємо! МБО «Альянс громадського здоров’я» (за підтримки якого в рамках гранту Глобального Фонду реалізовувався цей проект) Харківський міський, Луганський, Донецький обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, районі/міські ЦССДМ, ЛПЗ у визначених районах проекту: КЗ «ЦПМСД №1 м. Краматорська”, Краматорський міський ЦСССДМ, Добропільський районний ЦСССДМ, КЗОЗ «ЦПМСД» Бахмутської міської ради, Бахмутський міський ЦСССДМ, КЗ «ЦПМСД м. Слов’янська», Слов’янський міський ЦСССДМ, Кальміуський районний центр ЦСССДМ ММР (м. Маріуполь), Лівобережний районний ЦСССДМ (м. Маріуполь), Приморський районний ЦСССДМ (м. Маріуполь), Комунальний лікувально-профілактичний заклад “Міський протитуберкульозний диспансер м. Маріуполь”, КУ “Сєвєродонецький ЦПМСД”, Сєвєродонецький міський ЦСССДМ, КУ “Кремінський районний Центр ПМ-СД”, Кремінський районний ЦСССДМ, КУ “ЦПМСД №1 м. Лисичанськ”, КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Лисичанськ», ЦСССДМ Лисичанської міської ради, КУ “ЦПМСД амбулаторія №2 Сватівського району”, Сватівський районний ЦСССДМ, Старобільський районний ЦСССДМ, КУ “Старобільський районний ЦПМСД”, Центральний районний ЦСССДМ Маріупольської обл. ради, КЗОЗ “ОКПТД м. Краматорськ”, Луганський обласний протитуберкульозний диспансер, Харківський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7 (“ОКПТД №7”), ЦСССДМ Новобаварського району м. Харкова, ЦСССДМ Шевченківського району м. Харкова, ЦСССДМ Холодногірського району м. Харкова.