facebook
twitter
youtube
mail
+38 067 629 42 77
+38 067 735 00 71

Історія успіху Віктора в проєкті "Тобі слід знати про туберкульоз!"

Віктор, 56 років

Родина Віктора та Наталії мешкала  у невеличкому будинку на околиці містечка. Недоглянуте подвір’я ніби ховалося за старими фруктовими деревами та мимовільно викривало недбале ставлення  господарів  до свого помешкання  та їхній спосіб життя.

Двадцятитрічним хлопцем повернувся Віктор у батьківську хату після закінчення СПТУ-114, де навчався на механізатора . Батько ще десять років тому помер, бо зловживав алкоголем, мати не барилася довго і знайшла йому заміну, оскільки вже давно остогид Вікторів батько , який пиячив майже щодня. Тому вже декілька років будинок стояв покинутий своїми мешканцями….

Та повернувся хлопець не сам, бо зустрів під час навчання свою долю – Наталочку, вихованку дитячого будинку «Надія», яка теж навчалася в училищі, здобувала професію кухаря. 

Молоде подружжя мріяло про велику та дружну родину, де даруватимуть любов та турботу своїм діточкам, бо у свій час вони не отримали цього від батьків. Тому один за одним з’явилися на світ Сергійко, Валентина, Катруся та Миколка. Та недостатньо було однієї любові, утримувати таку велику родину з кожним роком ставало все тяжче.  Віктор не мав постійної роботи, перебивався тимчасовими заробітками, яких було недостатньо, Наталя, яка мала весь час доглядати малих дітей, поратися по господарству та працювати на чималенькому городі, усе частіше дорікала Вікторові, що він нездатний забезпечувати родину, а вся домашня робота лягла на її плечі. Щиро кажучи, скільки б зусиль не докладала молода жінка , господарство виглядало занедбаним,а  діти недоглянутими, оскільки  в інтернатному закладі дівчинка не отримала навиків ведення домашнього  господарства.

Час від часу родина перебувала під соціальним супроводом . Фахівці Сватівського РЦСССДМ працювали над підвищенням рівня батьківського  потенціалу Віктора та Наталі  і неодноразово допомагали працевлаштовуватися чоловікові.  Але це не вберегло родину від біди….

Влітку Віктор працював не покладаючи рук, бо була гаряча пора жнив. Він розумів, що заробленого влітку вистачить, щоб  пережити зимовий період безробіття, але не пропускав нагоди заробити зайву копійчину. І коли знайомий запропонував разом «провернути одне дільце» , він без роздумів погодився. Така безпечність призвела до того, що Віктор опинився за гратами…  

Він навіть не уявляв, як кардинально зміниться його життя, бо цей необміркований вчинок позбавив чоловіка не тільки волі  на певний  час, а й родини. Бо без допомоги Віктора  Наталя розгубилася зовсім і почала знаходити заспокоєння в чарці та веселій компанії. Через це її згодом позбавили батьківських прав, а дітей вилучили. Перебуваючи в тюрмі, Віктор не отримував звісток від родини, але знав, що діти перебувають в  інтернаті. Довгими вечорами він мріяв, як повернеться і забере дітей додому….

І ось цей день настав. Повернувшись додому, Віктор  почав завзято наводити лад у будинку, шукати шляхи заробітку,  але це було нелегко, бо він залишився без підтримки та допомоги, наодинці зі своїми проблемами. Саме в цей час Віктор звернувся за отриманням соціальних послуг як особа , яка звільнилася із місць позбавлення волі, до Сватівського РЦСССДМ . Під час розмови зі спеціалістом щодо вирішення соціально-побутових питань та планів на майбутнє, було порушено і питання про стан здоров’я Віктора. Фахівець запропонував пройти йому  скринінг-анкетування  на виявлення симптомів туберкульозу, за результатами якого Віктора  направлено було до лікаря. Після обстеження з’ясувалося, що чоловік має це небезпечне захворювання.

Віктору довелося  пройти  довготривалий курс лікування, здати безліч аналізів та неодноразово пройти купу обстежень, доки лікарі остаточно змогли підтвердити, що хвороба відступила.  Отримавши радісну звістку від лікарів, чоловік почав пошуки своїх дітей і мріє про зустріч з ними ….

МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я»
+38 067 629 42 77
+38 067 735 00 71
Всі матеріали на сайті захищені
згідно законодавства України