Досвід та підходи, що розробляються в межах міжнародного проєкту E-mpowerYouth
Цифрове середовище стало невід’ємною частиною життя підлітків. Воно формує спосіб спілкування, самовираження, навчання та соціалізації. Водночас саме онлайн-простір дедалі частіше стає місцем, де відтворюються і посилюються різні прояви онлайн-насильства — від систематичних принижень до сексуалізованої експлуатації.
Онлайн-насильство перестало бути рідкісним винятком — воно дедалі більше стає частиною повсякденного цифрового досвіду підлітків.
Ситуацію ускладнюють кризові умови — війна, вимушена міграція, соціальна ізоляція. Для багатьох українських підлітків інтернет став головним каналом підтримки зв’язків і адаптації в нових умовах. Проте травматичний досвід, мовні бар’єри та розрив соціальних зв’язків водночас підвищують їхню вразливість до маніпуляцій і гендерно зумовленого насильства в Інтернеті.
За таких обставин проблема перестає бути суто індивідуально-психологічною і постає як комплексний соціальний виклик, що вимагає системних рішень.
Гендерно зумовлене насильство — це насильство, що вчиняється через стать або гендерну ідентичність людини. У цифрову епоху воно активно переміщується в онлайн-простір, де технології стають інструментом контролю, приниження та експлуатації.
До найбільш поширених форм належать:
- кібербулінг — повторюване приниження, висміювання чи ізоляція через цифрові платформи;
- сексуалізоване онлайн-насильство — небажані сексуальні повідомлення, примус до надсилання інтимних матеріалів, їх поширення без згоди або шантаж;
- онлайн-переслідування (кіберсталкінг) — нав’язливий контроль, погрози, стеження в цифровому середовищі.
У більшості випадків такі атаки мають чіткий гендерний вимір: вони непропорційно часто спрямовані проти дівчат і молодих жінок, а також осіб із небінарною та іншими гендерними ідентичностями, що можуть зазнавати дискримінації.
Підлітковий вік — це період активного формування ідентичності, емоційної чутливості та потреби в соціальному схваленні. Соціальні мережі стають простором самопрезентації, але водночас — зоною підвищеного ризику.
Постійна онлайн-присутність підсилює вплив:
- публічної оцінки зовнішності й поведінки
- соціального порівняння
- групового тиску
- агресивного контенту
Дослідження демонструють зв’язок між досвідом онлайн-насильства та підвищеним рівнем тривожності, депресивних симптомів, зниженням самооцінки і соціальної ізоляції. Для підлітків негативний цифровий досвід може мати довготривалі наслідки для психічного здоров’я та соціального розвитку.
Для молоді онлайн-простір — це не додаток до життя, а його частина. Відтак і ризики там не тільки «віртуальні».
Підлітки з числа внутрішньо переміщених осіб і біженців перебувають у ситуації подвійної вразливості. До загальних вікових ризиків додаються:
- травматичний досвід війни та переміщення
- мовні та культурні бар’єри
- розірвані соціальні зв’язки
- невизначеність і нестабільність умов життя
Особливості цих ризиків проявляються по-різному залежно від країни, де проживають підлітки. В Україні вони пов’язані з тривалою нестабільністю та обмеженим доступом до ресурсів підтримки, тоді як за кордоном, зокрема в Польщі та Нідерландах, до них додаються виклики інтеграції, мовні бар’єри та культурні відмінності.
Попри різницю контекстів, спільним залишається одне: підлітки з досвідом вимушеного переміщення потребують адаптованих підходів до профілактики та підтримки.
Профілактика онлайн-насильства — це сфера спільної відповідальності педагогів, соціальних працівників і психологів.
Педагоги відіграють ключову роль у формуванні безпечного шкільного середовища, розвитку цифрової грамотності та навичок критичного мислення в учнів.
Соціальні працівники працюють із родинами, координують надання допомоги та підтримують дітей у складних життєвих обставинах.
Психологи забезпечують емоційну підтримку, допомагають долати наслідки травматичного досвіду, а також розвивають навички психологічної стійкості.
Ключовими напрямами є:
- раннє розпізнавання ризиків
- робота з батьками та опікунами
- міжсекторальна взаємодія.
У питаннях безпеки підлітків зусиль одного з фахівців недостатньо — результат можливий лише завдяки спільній роботі.
Сучасна профілактика не обмежується виключно розповсюдженням інформації. Знання про ризики не гарантує безпечної поведінки.
Натомість ефективними виявляються підходи, що:
- розвивають практичні навички безпечної онлайн-взаємодії
- використовують інтерактивні та цифрові формати навчання
- залучають підлітків і дорослих до спільного обговорення ризиків
Особливого значення набуває адаптація програм до культурного та міграційного контексту. Універсальні рішення не працюють однаково добре в різних країнах і спільнотах.
Міжнародний підхід до розробки профілактичних інструментів
Онлайн-насильство не визнає державних кордонів, тому й ефективні відповіді на нього дедалі частіше формуються в міжнародній співпраці. Саме таким прикладом є проєкт E-mpowerYouth, що об’єднує експертизу організацій з України, Польщі та Нідерландів за підтримки Європейського Союзу.
До партнерства долучилися ICDI (International Child Development Initiatives) та Opora Foundation з Нідерландів, українські організації МГО “Міжнародні ініціативи з охорони праці та здоров’я” та ГО “Дівчата”, польська PRO-FIL Foundation. Кожна з цих організацій має значний досвід у сферах захисту дітей, підтримки молоді, ментального здоров’я, соціальної роботи та цифрових ініціатив.
Метою міжнародного проєкту E-mpowerYouth є підвищення безпеки в онлайн-середовищі для внутрішньо переміщених осіб та українських біженців в Україні, Польщі та Нідерландах. Проєкт спрямований на підвищення обізнаності підлітків, їхніх батьків або опікунів щодо онлайн-ризиків, цифрових прав та ефективних стратегій запобігання гендерно зумовленому насильству в Інтернеті.
Об’єднання міжнародної експертизи, практичного досвіду роботи з підлітками та сучасних цифрових підходів створює основу для розробки нових рішень у сфері профілактики гендерно зумовленого насильства в Інтернеті. Така співпраця дозволяє враховувати різні соціальні та культурні контексти й формувати інструменти, які можуть бути адаптовані до потреб фахівців і молоді в різних країнах.
Наразі в межах проєкту триває розробка інструментів, спрямованих на системну профілактику гендерно зумовленого онлайн-насильства серед підлітків, з урахуванням потреб переміщеної молоді та різних національних контекстів. E-mpowerYouth поєднує цифрові інструменти з інтерактивними освітніми методологіями, адаптованими до досвіду вимушеного переміщення, що дозволяє ефективно реагувати саме на ризики гендерно зумовленого насильства в Інтернеті.
Йдеться не про разові кампанії, а про формування довготривалих професійних підходів, здатних працювати в різних соціальних і культурних контекстах.
Гендерно зумовлене насильство в Інтернеті — не епізодична проблема, а складний соціальний виклик, який потребує системної та міждисциплінарної відповіді. Особливо вразливими залишаються підлітки, які пережили вимушене переміщення та змушені вибудовувати своє життя в умовах нестабільності та втрати звичних опор.
Саме тому ключову роль відіграють фахівці соціальної, освітньої та психологічної сфер. Вони не лише реагують на наслідки, а й формують середовище, у якому ризики можна розпізнати вчасно, а підтримка стає доступною й зрозумілою для підлітків.
Упродовж реалізації проєкту заплановано проведення тренінгів для фахівців, воркшопів для підлітків і батьків, а також інформаційної кампанії в Україні та серед українських спільнот у Польщі та Нідерландах. Матеріали та інструменти проєкту будуть доступні для подальшого використання фахівцями, що працюють із підлітками.
Поєднання досліджень, практичного досвіду та інноваційних інструментів відкриває можливість перейти від ситуативних рішень до системної профілактики. І саме розвиток адаптованих, чутливих до контексту підходів сьогодні є одним із ключових кроків до створення безпечного цифрового простору, в якому підлітки можуть не лише уникати ризиків, а й почуватися захищеними.
Партнери
Донори
Співфінансується Європейським Союзом
Фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Програми «Громадяни, рівність, права та цінності» (CERV). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не можуть нести відповідальність за них.