Історії успіху

Наталя з містечка Одеської  області — одна з учасниць проекту «Прихильність до лікування з використанням  цифрових  технологій». Історія  її  хвороби починається з початку 2019 року. З плином часу Наталя почала відчувати, що стан її здоров’я погіршується. Вона довго здавала різноманітні тести й аналізи, але лікарі не могли визначитися з вірним діагнозом. Врешті-решт, виявилося, що  у неї туберкульоз і необхідно починати  лікування. Але через значну відстань від місця проживання до лікарні виникли труднощі з доступом до лікування. Також Наталя одна виховує дитину, за якою потрібен нагляд — відвести до дитячого садочку, у секцію з фуболу тощо. Часу на шлях до лікарні було обмаль… З 18 березня 2019 року Наталя взяла участь у проекті «Прихильність до лікування з використанням  цифрових  технологій в  Україні», що здійснюється Представництвом  організації  РАТН  в  Україні разом із МГО  “Соціальні ініціативи  з охорони праці  та здоров’я“ (LHSI), який  допомагає  лікарям  контролювати прийом  ліків пацієнтами дистанційно. «Мені дуже сподобалося ідея використання смартбоксу, що не потрібно щоденно відвідувати лікарню. Було  дуже добре, якби можливість  користування смартбоксом з‘явилася раніше. — говорить Наталя. — Пацієнтам дуже  зручно лікуватися за допомогою цифрових технологій». 30 липня 2019 року Наталя успішно закінчила лікування і переведена в категорію 5.1 — «Вилікувана».

Ігор Колесниченко, мешканець Білгорода-Дністровського, що на Одещині, став одним із багатьох учасників проекту «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій». Вперше про свій діагноз «туберкульоз легень» він дізнався у лютому 2018-го року. І хоча він відчував себе абсолютно здоровою людиною, діагноз було підтверджено лікарем-фтизіатром, до того ж виявлена мультирезистентна форма туберкульозу. Саме в цей період склалося так, що Ігор залишився без документів, житла та підтримки близьких родичів. Небайдужі люди надали йому прихисток: у своєму приватному домоволодінні виділили Ігорю окреме житло. Помешкання було розташовано далеко від протитуберкульозного кабінету, що значно ускладнювало процес контрольованого лікування, яке передбачало щоденне відвідування ДОТ-кабінету та прийом ліків під безпосереднім наглядом медичного персоналу. І хоча Ігор мав велике бажання вилікуватись від хвороби, виконував він дані вимоги з перемінним успіхом. Інколи, з об’єктивних причин (погодні умови, незадовільне самопочуття та інше) доводилося пропускати прийом ліків. А з липня 2019 року лікар-фтизіатр запропонував Ігорю модель лікування із використанням смарт-боксу, і він взяв участь у проекті, що реалізується Представництвом організації PATH в Україні та МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» LHSI. Цей проєкт — «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій в Україні» — надає лікарям можливість здійснювати контроль за прийомом ліків пацієнтами дистанційно. Згадує Ігор Колесниченко: «Враховуючи значну відстань (близько 4 км) між моїм домом та протитуберкульозним кабінетом, фізично з моєю хворобою подолати її було практично неможливо. Доволі часто доводилось їхати на велосипеді, а бувало, що погодні умови цьому «не надто сприяли». Міським транспортом на початку лікування також користуватись не міг і через свій діагноз, і грошей на проїзд не було. Коли лікар запропонував лікуватись із використанням смарт-боксу, я з пересторогою сприйняв такий варіант лікування, але погодився. І тільки з часом зрозумів, наскільки це зручно. Хоча й були різні думки: «Буду лише відкривати смарт-бокс, а ліки не пити. Але ж який результат буде? Я не зможу вилікуватись…». Шкода тільки, що не було можливості лікуватись відразу таким способом. На сьогодні я маю велику радість з того, що можу відчувати себе здоровою людиною, можу працювати та взагалі мати повноцінне життя. Вважаю, що за цифровими технологіями майбутнє в лікуванні таких захворювань. І я дуже вдячний усім, хто сприяє та впроваджує такі методи лікування і у нас в місті, і в Україні. Успіху вам!» 22 жовтня Ігор успішно завершив лікування та 23 жовтня 2019 року переведений до категорії 5, гр.5.1 — «Вилікуваний».

Сьогодні доступність цифрових технологій в процесі лікування важких хвороб часто не лише забезпечує комфорт пацієнта та лікаря, але й рятує життя. У на власному досвіді переконався Анатолій Скакун. Анатолій мешкає в селищі Воскресенський Миколаївської області та має інвалідність 2 групи. І для нього участь у проєкті «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій» стала рятівним човном у вирішенні проблеми доступу до лікування. Історія його хвороби починається з 2015 року. Він вилікувався того ж року, але в 2017 році у нього стався рецидив туберкульозу. Саме тоді у нього виявили хіміорезистентний туберкульоз з розширеною стійкістю легень і деструктивний туберкульоз поперекового відділу хребта. Чоловік потребував термінового лікування. Але відстань від дому до амбулаторії і складність щоденних поїздок ставили під загрозу шанси на одужання. 28 березня 2019 року Анатолій взяв участь у проєкті, що здійснюється Представництвом організації PATH в Україні разом з МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» LHSI, «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій в Україні», який допомагає лікарям контролювати прийом ліків пацієнтами дистанційно. Завдяки цьому й Анатолій отримав шанс повернутись до повноцінного життя. «Мені дуже сподобалася ідея не відвідувати щоденно сільську амбулаторію. Був би дуже радий, якби можливість користування смарт-боксом з’явилася раніше! Впевнений, що пацієнтам набагато зручніше лікуватися за допомогою цифрових підходів до лікування» — каже Анатолій. 14 травня Анатолій успішно закінчив лікування. 17 травня 2019 року переведений до категорії 5 групи 5.1 — «Вилікуваний».