Історії успіху

У лютому 2022 року до Центру соціальних служб Краматорська звернулась прийомна сім’я з метою отримання рекомендацій щодо довлаштування до родини ще кількох дітей та створення на базі прийомної родини дитячого будинку сімейного типу. Після оформлення всіх необхідних документів та знайомства з дітьми, до родини було влаштовано 5 дітей. Спеціалістом центру батькам-вихователям була запропонована діагностика дітей в рамках проекту «Тобі слід знати про туберкульоз: активне виявлення випадків туберкульозу серед осіб, які опинились у складних життєвих обставинах» так як діти, які були довлаштовані в родину, були дітьми із вразливої категорії та раніше проживали в сім’ях СЖО. Батьки-вихователі охоче надали згоду, бо з відповідальністю ставилися до з’ясування стану здоров’я дітей та обстеження на всіх напрямках. У ході бесіди з батьками було з’ясовано, що діти були вилучені із родини, де батьки зловживали алкогольними напоями, мали небезпечні хвороби та вели асоціальний спосіб життя, не приділяли дітям особливої уваги та не займалися їх здоров’ям. У дітей навіть була відсутня медична картка, а за короткий час перебування дітей в ЦСПРД діти встигли пройти тільки базові діагностики. Після проведеного скринінгу батьків з дітьми було направлено до медичного представника проекту «Тобі слід знати про туберкульоз: активне виявлення випадків туберкульозу серед осіб, які опинились у складних життєвих обставинах». Діти пройшли медичне обстеження в ході якого у двох дітей було виявлено ЛТІ та призначене відповідне лікування. Родині було запропоновано психосоціальний супровід, в ході якого з родиною проводились мотиваційні бесіди щодо дотримання плану лікування, формування відповідальності у подоланні складної ситуації, та були надані рекомендації щодо забезпечення дітей раціональним харчуванням. Після початку воєнних дій родина була змушена змінити місце проживання. Але супровід родини триває, спеціаліст на постійному зв‘язку з батьками, діти продовжують призначене лікування.

У квітні 2022 року до гуманітарного штабу Добропілля, за власними потребами, звернулась Ірина з сином Сашком (5 років). Вона без остраху та з цікавістю погодилась пройти скринінгове опитування, результати якого виявилися негативним. Але жінка хвилювалась за свого сина. Як стало відомо зі слів матері, вона постійно зайнята: сина виховує сама та працює, а після початку війни втратила роботу і перебуває у відчаї та переймається, що не може дати ради своїй дитині. Тоді вона ще не розуміла, що цей день став переламним в її безвихідному сьогоденні. Після проведеного обстеження дитини лікарем, результатом якого стало виявлення ЛТІ, дитині призначено лікування, а матері запропоновано психосоціальний супровід їх родини. В ході супроводу з матір’ю проводились мотиваційні бесіди щодо дотримання схеми лікування, подолання складних життєвих обставин, які виникли у родини. Надано ряд консультацій та рекомендацій направлених на формування навичок самостійності та відповідальності, підвищення рівня батьківського потенціалу. На даний час родина продовжує перебувати під супроводом, лікування дитини триває. За сприянням спеціаліста, який супроводжує родину, мати налагодила відносини з рідними, які в цей нелегкий час почали підтримувати та допомагати сім’ї. В свою чергу спеціаліст і надалі буде продовжувати всю необхідну роботу з сім’єю за планом супроводу. Бажаємо Ірині сил, впевненості у собі, віри у ЗСУ та у завтрашній день. А Сашкові рости добрим, сміливим та здоровим.

Неможливо навіть уявити який страх, відчай та непомірний біль відчували мешканці Маріуполя, коли до їх міста прийшла війна і вщент зруйнувала стабільне життя, розділивши його на ДО і ПІСЛЯ. У цей час кожен громадянин країни обрав свою позицію та свій подальший шлях. Хтось вирішив попри все залишитись на своїй землі, в своєму домі та вести свою війну за виживання під щоденними бомбардуваннями та в умовах гуманітарної катастрофи. А хтось прийняв рішення виїхати до безпечних міст, наражаючи себе на смертельну небезпеку переміщення під обстрілами. Сім’ї, які перемістились з Маріуполя до Добропільської територіальної громади були розміщенні на тимчасове проживання та отримали допомогу і підтримку фахівців Добропільського міського центру соціальних служб. І тут вони також змогли отримати підтримку проекту «Тобі слід знати про туберкульоз»: активне виявлення випадків туберкульозу серед осіб, які опинились у складних життєвих обставинах», який реалізує команда МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за підтримки Альянсу громадського здоров’я. «Під час скринінгу на базі гуманітарного штабу виявлено три сім’ї, в яких виховуються діти з ЛТІ, — розповідає соціальна працівниця Марина Вакарашу. — Вони почали лікування у Маріуполі, і на той час лікування було не завершено. Також, дякуючи злагодженій співпраці і небайдужості медичних працівників, було виявлено ще дві таких родини. Обидві родини взято під психосоціальний супровід, з ними була проведена співбесіда щодо мети супроводу та виконання відповідного плану роботи з родиною. Надано консультації з метою формування прихильності до продовження лікування. Всі діти пройшли необхідне обстеження, лікарем була переглянута схема лікування. Спеціалісти центру сприяли в отримані гуманітарної допомоги та оформленні відповідних виплат». Після успішного завершення лікування чотири дитини пройшли повторне обстеження, за результатами якого ЛТІ не виявлено. Родини було знято з супроводу, але за потреби вони можуть звернутися за підтримкою до фахівця. На даний час ще одна дитина продовжує лікування, робота з її сім’єю триває. А загалом всього 29 дітей з Маріуполя за І півріччя завершили лікування в Краматорську, Добропіллі та Бахмуті Донецької області. Ми раді за цих дітей, які мали можливість отримати кваліфіковану допомогу і їх фізичне здоров’я вже нічого не загрожує. Але скільки часу тепер потрібно щоб врівноважити їх психічний стан?! Здорові діти — наше майбутнє! Ще раз наголошуємо, що головне, вчасно звернути увагу на симптоми та звернутися по допомогу до спеціалістів!

У Львівській області соціальні працівники, які співпрацюють з проектом «Тобі слід знати про туберкульоз: Активне виявлення випадків туберкульозу серед осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах» чергують у Центрах перебування ВПО, на міській цілодобовій телефонній гарячій лінії для ВПО, які приїжджають до міста Стрий зі східної України та шукають прихистку та допомоги. Ситуації бувають різні, але кожен випадок соціальні працівники разом із медиками намагаються довести до успішного результату. Наприклад, історія Володимира. Вперше соціальна працівниця Стрийського міського центру соціальних служб мала контакт з Володимиром по телефону у квітні 2022 року. Це була міська цілодобова телефонна гаряча лінія для ВПО, які приїжджають до міста зі східної України, де йдуть активні бойові дії. Чоловік просив влаштувати його до Центру для ВПО. Згодом ближче знайомство відбулося вже у Центрі для ВПО. Чоловік потребував допомоги, зокрема медичної, так як він скаржився на погане самопочуття та високу температуру. Після консультації та заповнення скринінгового опитувальника на ТБ, соц. працівниця проекту відмітила високий ризик (8 симптомів з 8) захворювання  на ТБ. Провівши інформаційно-мотиваційне консультування і узявши згоду у чоловіка на участь у проекті, його було супроводжено до Стрийського протитуберкульозного кабінету для обстеження на туберкульоз. Лікар-фтизіатр Пилипчак Б.Є. виписав направлення на рентген. Також було проведено дослідження мокротиння методом GeneXpert і мікроскопічне дослідження мокротиння. Після обстеження клієнту було встановлено діагноз — туберкульоз та призначено протитуберкульозне лікування. Чоловік розповів соціальній працівниці, що йому 47 років, власної сім’ї не має, евакуювався з Донецької області. Виріс в інтернаті, батьків не пам’ятає. В інтернаті у нього були складні та конфліктні відносини з вихователями та  однолітками. Став багато часу проводити з друзями на вулиці. З підліткового віку почав вживати алкоголь та наркотичні речовини. Займався крадіжками, хуліганством, здирництвом. Після чергової крадіжки був затриманий та отримав покарання у вигляді позбавлення волі. Загалом провів у в’язниці більше 20 років. Після останнього звільнення з місць позбавлення волі став погано себе почувати, але до лікаря не звертався. В проекті Володимир отримав  інформаційне консультування соціального працівника, пройшов скринінгове опитування на ТБ, супроводження до медичного закладу для встановлення діагнозу. Вперше пройшов діагностику на ТБ та розпочав протитуберкульозне лікування. Наразі клієнт переданий на медико-соціальний супровід до БО «Мережа 100% життя», м. Львів Нагадаємо, що Проєкт «Тобі слід знати про туберкульоз: Активне виявлення випадків туберкульозу серед осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах» реалізує МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я”(LHSI) за кошти гранту від The Global Fund через Альянс громадського здоров’я.

Сьогодні ще гостріше постає питання у наданні комплексних і своєчасних соціальних та медичних послуг щодо консультування, психологічної підтримки, належної діагностики та лікування туберкульозу найбільш вразливих верств населення Добропільської громади. За останні три місяці звичайний ритм та спосіб життя змінився у кожного громадянина нашої держави. Люди рятують своє життя, майно, намагаються отримати кошти для підтримки та існування своєї родини, слідкують за подіями у країні, намагаються допомогти іншим, але нехтують власним здоров’ям, навіть при наявних симптомах хвороби та вчасно не звертаються до лікаря. З огляду на всі ці фактори спеціалісти Добропільського міського центру соціальних служб посилили роботу у напрямку профілактики та виявлення ймовірних випадків туберкульозу серед осіб, які були вимушені тимчасово переїхати з інших міст (ВПО) та осіб, які опинились у складних життєвих обставинах (СЖО). Нажаль у квітні 2022 року основна кількість спеціалістів Добропільського МЦСС були вимушені виїхати за межі Донецької області. Але у місті Добропіллі залишилась спеціалістка, яка працює ще завзятіше та продуктивніше. Розуміючи, що в цей час, як ніколи, люди потребують її підтримки та послуг, майже щодня, за будь-яких погодних умов, на попутних автівках або пішки (бо міський транспорт не курсує містом), попри небезпеку (бо місто вже не раз зазнавало ракетних обстрілів), вона добирається до місць великого скупчення людей (Управління соціального захисту населення, Гуманітарний штаб, відділення Ощадбанку та ін.), консультує та проводить скринінг, а за потреби — направляє людей до лікаря. Завдяки плідній співпраці з лікарем-фтизіатром, яка теж залишилась у місті та продовжує працювати, проводиться якісна робота зі своєчасної діагностики та виявлення ТБ. Не зважаючи на небезпечну ситуацію та складність подальшої роботи в цьому напрямку, мета та завдання проєкту продовжують реалізуватися на території Добропільської територіальної громади.

З перших днів повномасштабного нападу ми спрямували зусилля на гуманітарну підтримку.Тільки за перший місяць нападу було надано допомогу на суму 1 281 751,90 гривень. Загалом було закуплено 4045 продуктових наборів, розданих як мінімум 1000 сім’ям. Ми придбали і організували доставку продуктів і дитячого харчування, постільної білизни і матраців, подушок і ковдр, карематів і обігрівачів, засобів гігієни та ліків, шкарпеток і білизни для сімей з дітьми та внутрішньо переміщених. Ми дякуємо всім, хто долучився до збирання й доставки цієї допомоги: львівським волонтерам, які допомагали оперативно збирати закуплене, ще й додали від себе дитячі памперси, латвійській компанії Food Union за величезні вантажі молочної продукції, всім соціальним працівникам, які часто з ризиком для життя приймали та роздавали цю допомогу. Ми тримали зв’язок із шістьма регіонами через наших партнерів — центри соціальних служб у Донецькій, Київській, Львівській, Луганський, Харківській та Херсонській областях. На жаль, із деякими центрами згодом зв’язок перервався: Маріуполь, Херсон.

Олена Таркіна, соціальна працівниця Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», згадує цей випадок з особливим відчуттям. Адже мова йде про людину, яка пройшла смертельні небезпеки, воювала та повернулась додому. Одначе вдома він ледь не загинув від хвороби через небажання ані визнавати її, ані лікуватися. Соціальним працівникам вдалось змінити ситуацію. Розповідає Олена Таркіна: Сергій повернувся з зони АТО. За словами його жінки, За словами його жінки, яка прийшла до центру щодо послуг для їх сім’ї у складних життєвих обставинах, вдалось зрозуміти, що у Сергія спостерігаються ознаки туберкульозу. При цьому Сергій дуже агресивно сприймав навіть запрошення до центру для проведення скринінгового анкетування. В результаті довгих телефонних розмов мені вдалось його вмовити прийти до центру. За всіма ознаками у нього таки було підтверджено підозру на туберкульоз. Я йому довго пояснювала, що в рамках проекту все лікування безкоштовне, що ми його будемо супроводжувати, а лікар на нього чекатиме. Коли він таки дійшов до лікаря, після обстеження на туберкульоз, на жаль, було підтверджено. У процесі лікування Сергій дуже змінився, він усвідомив те, що повернувся неушкодженим із АТО, але ледь не загинув тут, у мирних умовах, через власне небажання обстежитись. Це наче відкрило йому нове дихання: куди подівся депресивний настрій?! Сергій дуже активно й відповідально почав ставитись до лікування, багато спілкувався з нами. Він успішно пролікувався та влаштувався на роботу. Й досі спілкується з нами. Після таких історій відчуваєш гордість і необхідність людям.

Про те як допомога дітям із латентною туберкульозною інфекцією стала початком допомоги низці людей з туберкульозом у різних сім’ях  розповідає Світлана Семиволос, соціальна працівниця Рубіжанського міського центру надання соціальних послуг Рубіжанської міської ради: У нас на обліку є сім’я в складних життєвих обставинах, де ми протестували дітей. Виявилось, що всі діти мають латентну туберкульозну інфекцію (ЛТІ). Дітям було призначене лікування. Поки йшло в лікування дітей, ми вирішили більш предметно попрацювати з сім’єю. Надали їм всі інформаційні матеріали стосовно туберкульозі, багато розповіли про те, як профілактувати на майбутнє, як лікуватися, якщо виявлено туберкульоз (ТБ). Уся сім’я також пройшла обстеження на ТБ. Після обстеження у матері виявили ТБ. Добре, що своєчасно, і лікарі її також змогли пролікувати. Але виявилось, що перед тим у неї був співмешканець. Ми змогли протестувати і його. У нього також було виявлено ТБ і проліковано. Потім лікарі ще виявили його зв’язки — рідні, друзі — серед яких також виявили людей з цією проблемою. Таким чином, завдяки нашій роботі з дітьми з ЛТІ однієї родини, пролікували ряд людей з ТБ.  А до того ж ми надали дітям гуманітарну допомогу, мотиваційні набори та загалом підтримували, як могли, допоки вони цю проблему не подолали.

Аруні Ясодха Віджевардан (Aruni Yasodha Wijewardane), колишній директор Секретаріату органів, що формують політику (2013-2020). Її звуть Аруні Віджевардан, але в дипломатичних колах її називали не інакше як Її Поважносте посол Шрі -Ланки Віджевардан (2005-2007). А з 2013 по 2020 вона виконувала роль директора Секретаріату органів, що формують політику в МАГАТЕ та відігравала ключову роль у забезпеченні виконання МАГАТЕ свого мандату. Перш ніж стати секретарем МАГАТЕ, Аруні Віджевардан обіймала посаду губернатора Шрі-Ланки в Раді керуючих МАГАТЕ з 2005 по 2007 рік. Крім того, Аруні Вієварден працювала Верховним комісаром у Малайзії з 2000 по 2001 рік. У даний час працює у вищому керівництві МЗС Шрі-Ланки. Аруні говорить, що перша жінка на конкретній керівній посаді — це ідентичність, яку такі жінки, ймовірно, будуть нести з підвищеним усвідомленням. Вона додає, що для лідера усвідомлення є ключовим атрибутом, оскільки ви встановлюєте стандарти для інших, і, як правило, на вас покладені великі очікування як з етичної, так і з професійної точки зору. Основна порада Аруні молодим жінкам і майбутнім керівницям: «керівництво не закінчується досягненням вищої посади — це можливість для вас зробити унікальний особистий внесок у діяльність на такій посаді». Підготовлено за матеріалами сайту МАГАТЕ

Пері Лінн Джонсон (Peri Lynne Johnson), від 2011 й дотепер директор Офісу з юридичних питань МАГАТЕ. Після вивчення французької літератури та міжнародного права, а потім здобуття ступеня доктора юриспруденції в Harvard Law School в 1991 році, Пері Лінн Джонсон наразі є директором Офісу з правових питань МАГАТЕ та найдовшим юридичним радником в історії МАГАТЕ. Натхненна батьком, адвокатом із цивільних прав, вона продовжила вивчення права і вже понад 27 років працює в системі Організації Об’єднаних Націй, після короткого перебування в приватній юридичній фірмі. Після посади Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців та Управління юридичних питань секретаріату Організації Об’єднаних Націй до Юридичного бюро Програми розвитку ООН Пері зацікавилася діяльністю МАГАТЕ щодо нерозповсюдження та сприяння використанню ядерної техніки для мирних цілей. Окрім власної пристрасті до роботи, до передумов свого успіху Пері відносить також: підтримку колишніх керівників та їх віру в її навички та здібності; політику підтримки в догляді за дітьми в організаціях, де вона працювала, що спрощувало поєднання роботи та материнства. Порада Пері для молодих жінок і майбутніх лідерок: «приділити час послідовному освоєнню того, що від вас вимагається. Будьте відкритими для навчання, до нових викликів, до життя в інших країнах». Підготовлено за матеріалами сайту МАГАТЕ