Новини

Про онлайн-цькування українських підлітків і як убезпечитись від нього, розповідала Голова Правління LHSI Наталія Лук’янова у ефірі “Українського радіо”. Зранку 30 травня у студії ведучих Наталії Соколенко та Сергія Стуканова експертка розповіла про представлене Дослідження з гендерного аналізу кібербулінгу. Його вдалось здійснити в межах проекту Cybersafegirls, що його реалузовує “МГО Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Нідерландів. Ефір Українського радіо Ведучі – Наталя Соколенко, Сергій Стуканов (РОЗШИФРОВКА ЕФІРУ) НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО Ви на хвилях “Українського радіо”, з вами Наталя Соколенко і мій колега Сергій Стуканов і зараз ми поговоримо про те, як потерпають від онлайн насильства українські підлітки – хлопці і дівчата. Вийшло дослідження Міжнародної громадської організації «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» і проект  в рамках якого було проведене це досідження це Cybersafe Girls  – і ми поговоримо з людиною, яка працювала над цим дослідженням, поговоримо про аспекти, що власне відбувається, як це онлайн насильство відбувається і які наразі є доступні для нас всіх методи профілактики онлайн насильства, що відбувається в Інтернеті. З нами на зв’язку Наталія Лук’янова, експертка цієї Організації, назву якої я вже назвала, а її абревіатура звучить як LHSI. З пані Наталею ми поговоримо про всі аспекти, а почнемо з дослідження. Пані Наталю, вітаємо Вас в ефірі Українського радіо. НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Дуже рада приєднатися, поговорити на цю важливу тему. НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО Давайте спершу окреслимо масштаб цієї проблеми. Що виявило дослідження гендерних особливистей кібер насильства щодо дітей в Україні? Чи є зростання цього кіберннасильства у кіберпросторі, в якому перебувають українські діти? І все ж таки хто більше потерпає – це підлітки хлопці чи підлітки дівчата? на фото – Наталія Лук’янова, LHSI НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Дуже дякую за запитання. Можна я скажу декілька слів, чому ми почали і в рамках чого було це дослідження і що спонукало нас, експертів і Громадську організацію «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» взагалі розпочати таку ініціативу і дослідити це питання. Хочу сказати, що це питання ми досліджували в рамках проекту, як ви сказали, Cybersafe Girls. Проект фінансується донорами, фінансується Міністерством Закордонних Справ Нідерландів і він направлений на профілактику і протидію онлайн насильства щодо дітей, з фокусом на підлітків, і з фокусом на дівчат. І от ваше гарне запитання було – що взагалі і хто потерпає більше. Ми вже більше п’яти років, ще до повномасштабного вторгнення почали займатись питанням онлайн насильства, сексуального онлайн насильства щодо дівчат, і ми побачили, що це велика проблема, яка почалася ще в Covid, коли наші діти глобально у всьому світі пішли навчатися онлайн. Є дуже багато цифр, сьогодні і глобальних, і на жаль не так багато в Україні, які говорять про те, що того прихованого у світі, в інтернеті відбувається дуже багато чого – відбуваються і добрі справи, але ще є дуже багато ризиків і дуже багато негативних явищ. Ми б хотіли презентувати наші напрацювання. Це невелике дослідження, але воно робить фокус на тому, хто більше потерпає, який аналіз міжнародного і нашого законодавчого забезпечення або впливу на це явище і які моделі міжнародні або національні ми маємо на сьогодні і як ми можемо з цим працювати. СЕРГІЙ СТУКАНОВ Ми детальніше поговоримо про ваше дослідження. Але спершу нам треба нагадати, що слід  розуміти під словом – насильство онлайн та сексуального онлайн насильство, тому що можливо не всі розуміють, в який спосіб можна здійснювати онлайн насильство щодо дитини, підлітка, власне, в цифровий спосіб. НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Онлайн насильство, або іноді ви можете почути кібер насильство, дуже багато зараз термінів. Це визначення – приниження або цькування дітей через інтернет – на сайтах, месенджерах, електронною поштою. І якщо ми гоовримо про сексуалізоване насильство, то це стосується сексуального характеру дій, які виконуютсья кривдником без згоди людини або дитини. Це може бути фізичне, психологічне, цифрове. Але якщо ми говоримо про інтернет, то це поширення інтимних фото, поширення записів без згоди дівчини – дівчата більше потерпають в мережі інтернет, іноді в підліткових групах і від цього потім вже наступний крок – відбувається булінг. СЕРГІЙ СТУКАНОВ Пані Наталю, які завдання ви перед собою ставили, звертаючись до цієї дуже непростої царини? НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Завданнями були проаналізуавти міжнародну і законодавчу базу, подивитися чи повністю вона відповідає актуальності онлайн насильства, наскільки українська база відповідає міжнародній, в тому числі ми подивилися на ті моделі, які вже існують на міжнародній арені, які найбільш ефективні і які існують у нас в Україні, що ми можемо взяти і розповсюдити вже зараз. І ми поспілкувались з експертами і вивчили думку і експертів, і молодих людей, які надають онлайн підтримку постраждалим дітям, або тим, хто зазнав насильства або хоче дізнатися більше інформації. Це наш партнер Teenergizer – платформа ця надає безоплатну онлайн допомогу дітям з 12 років, там працюють молоді консультанти «рівнийрівному», можуть діти звертатися, отримувати інформацію анонімно про онлайн безпеку або онлайн-насильство, з яким вони стикаються. Ну і звісно, це визначити, що треба робити і які рекомендації ми можемо надати нашій державі, нашим державним партнерам органам, міністерствам, громадським організаціям і донорам. Це декілька моментів. Які ми хотіли вивчити, ми з цим впоралися і я готова про це більш детально поговорити. НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО Ми вас уважно слухаємо. НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Добре. Ви мене питали про масштаб проблеми. Отож, глобально – 30-40 відсотків дітей зазнають різних видів онлайн насильства. це питання вивчалось різними інститутами щодо безпеки дітей. І якщо повертатись до цифр в Україні, то на 2019 рік дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ визначав, що кожний п’ятий підліток стверджував, що став жертвою онлайн-знущань. А в 2022 році була інформація, що кожна п’ята дитина повідомляла про кібер булінг або пропускала школу тому що була травмована насиллям, яке над нею відбувалось. На фото – Сергій Стуканов, “Українське радіо” СЕРГІЙ СТУКАНОВ Пані Наталю, тут одразу хочу поставити два уточнюючих питання, бо нам треба розуміти сам маршрут, логістику, якою насильство доходить до дитини. По-перше, в яких соцмережах і в яуких мессенджерах діти стають найчастіше об’єктом такого насильства? У мене є племінники 10-12 років і вони вже в цьому віці починають створювати акаунти в Інстаграмі, вони мають месенджери телеграм, вайбер. Я собі так думаю, вони постворювали акаунти, починають там комунікацію і от з ким вони там комунікують? Долучають своїх реальних знайомих до друзів – однолітків, однокласників. Але звідки може надходити загроза? Звідки може

Такий результат оприлюдненого в Києві Дослідження гендерних особливостей кібернасильства щодо дітей (дівчат та хлопців) в Україні. Аналіз був проведений в LHSI МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» та презентований автором Вадимом Шарко у Кризовому медіа-центрі 30 травня 2025 року. на фото – Наталя Лук’янова, Вадим Шарко, Елла Ламах «Метою дослідження став гендерний аналіз кібернасильства щодо дівчат та хлопців різного віку в Україні, виявлення специфічних гендерних особливостей його проявів та розроблення рекомендацій для вдосконалення системи запобігання та протидії» – розповів автор.   Під час війни в Україні, онлайн-насильство проти дітей (дівчат та хлопців) почали ще більше використовувати для різних методів маніпуляції, вербування підлітків, сексуального насильства, булінгу, тощо. Саме тому необхідне прискорення реагування на ці виклики. Так вважає гендерна експертка Елла Ламах. Вона розповіла про методи шантажу щодо дівчат і хлопців. Підлітків кримінальні кола часто змушують займатись порнографією або ділитися інтимними фото. на фото – Елла Ламах В першу чергу, слід поширити серед підлітків інформацію про те, як убезпечитись від онлайн-цькування і куди звертатись за допомогою. На думку автора дослідження, недостатньою є поінформованість українських вчителів та шкільних психологів про заходи з протидії кібербулінгу та допомоги постраждалим. Також на переконання Вадима Шарка, слід поширювати інформацію і серед батьків підлітків.   У презентації взяла участь Євгенія Усиченко – представниця організації, яка надає психологічні онлайн консультації підліткам, які зазнали онлайн-цькування, Teenergizer. Допомога на цьому ресурсі – безкоштовна та анонімна, достатньо просто написати у чат і відповість професійний психолог, який навчений методикам допомоги в таких випадках. на фото – Євгенія Усиченко Для більш ефективного захисту підлітків від онлайн-цькування необхідно найближчим часом розробити та впровадити національну стратегію захисту дітей  від кібернасильства з відповідальними організаціями, чіткими індикаторами виконання та механізмами моніторингу. А також гармонізувати національне законодавство з міжнародними стандартами (наприклад, Директивою (EU) 2024/1385 щодо боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством, Актом про цифрові послуги ЄС (2024 р.)). Такі рекомендації авторів Звіту з Гендерного аналізу МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI). на фото – Наталя Лук’янова Організація також намагається поширити знання про захист від онлайн-цькування візуальним і інформаційним контентом. Саме тому запускається медіа-кампанія в Україні щодо захисту від кібер-булінгу, – зазначила керівниця напрямку LHSI Наталя Лук’янова. За її словами, окрім використання соцмереж та інтернет-сайтів, в регіоні спрямовані інформаційні плакати для дітей та батьків. Вони будуть спершу поширені в Харківський, Вінницькій та Київський областях у школах, комунальних центрах, як великих міст, так і сіл.   Дослідження було проведене в межах проекту CybersafeGirls, який впроваджується за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Королівства Нідерландів

30 травня об 11.00 в Києві у Кризовому медіа центрі (Український Дім, вул. Хрещатик, 2) LHSI проведе прес-конференцію на тему: Онлайн насильство проти підлітків– хто потерпає найбільше, та чому  дівчата більш вразливі до сексуального насильства в мережі інтернет, методи профілактики насильства в Інтернеті, найкращі моделі роботи в ЄС та Україні? На ній відбудеться оприлюднення Звіту з гендерного аналізу МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) в межах проекту CybersafeGirls. Під час події планується орилюднення Звіту з гендерного аналізу в межах проекту CybersafeGirls , який здійснюється за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів. Серед учасників пресконференції будуть провідні фахівці у царині захисту дітей: Представник (ця) Державної служби України у справах дітей, автори дослідження та експерти МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я»: Наталія Лук’янова, Елла Ламах, Вадим Шарко, представник (ця) молодіжної організації Teenergeizer (онлайн).   Метою дослідження став гендерний аналіз кібернасильства щодо дівчат та хлопців різного віку в Україні, виявлення специфічних гендерних особливостей його проявів та розроблення рекомендацій для вдосконалення системи запобігання та протидії. Під час війни в Україні, онлайн-насильство проти дітей (дівчат та хлопців) почали ще більше використовувати для різних методів маніпуляції, вербування підлітків, сексуального насильства, булінгу, тощо. Тому   Представлений Звіт з гендерного аналізу, проведений LHSI «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» став актуальним і необхідним дослідженням, він визначає необхідність законодавчих змін, важливість співпраці дорослих, та залучення дітей та підлітків до профілактичній роботи з попередження кібернасильства. Результати та висновки звіту можуть бути покладені в розробку державних програм та політик з протидії кібернасильству щодо дітей. Для реєстрації на захід і контаків: Анна Гороженко, спеціалістка з комунікації agorozhenko@lhsi.org.ua 0505296902 Проект реалізує МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” (LHSI) за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Ніделандів

8 травня в ефірі Української служби “Польського радіо” Наталя Лук’янова, координаторка проектів, які реалізує LHSI, розповіла про інформаційну кампанію щодо мінної безпеки, яка триває на Харківщині. В межах проекту надруковано 20 тисяч плакатів з QR кодами з посиланням на онлайн-гру. Ці постери розраховані на дітей та їхніх батьків. Під час ефіру експертка LHSI розповіла про те, як найлегше донести попередження до підлітків. “Незабаром починаються літні канікули, діти будуть вільні та менше перебувати під контролем батьків і дорослих, тому ця інформаційна кампанія — аби розмовляти з дітьми про небезпеку різних предметів, підозрілих предметів, дуже важлива”, зазначила Наталя Лук’янова.   Про загрози, які зачаїлись у землі через військові дії та про способи убезпечитися, наживо спілкувались Наталя Лук’янова та ведучі “Польського радіо” Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков. Ефір Української служби “Польського Радіо” від 8 травня 2025 року за посиланням. https://www.youtube.com/watch?v=mHM5WpcGE0g Також нижче можна ознайомитися з текстовою версією розмови. ЛАРИСА ЗАДОРОЖНА, ведуча: Говорити будемо про тему, яка важлива й дуже складна. Через вторгнення Росії близько 1256000 гектарів тільки Харківщини забруднені вибухонебезпечними предметами. Через інтенсивність обстрілів розмінування відбувається повільно. Але, попри військові дії, на Харківщині продовжують жити діти, і про їх безпеку і будемо говорити з Наталею Лук’яновою, кандидаткою політичних наук, експерткою з захисту прав дітей і молоді. Пані Наталю, вітаю. НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя: Доброго ранку. ЛАРИСА ЗАДОРОЖНА, ведуча: Ми дуже дякуємо, що ви так рано доєдналися до нашого ефіру. Знаємо, що зараз буде реалізовуватися спеціальний проект, пов’язаний з мінною безпекою або небезпекою, щоб для дітей роз’яснити, як себе вести в таких ситуаціях, небезпечних ситуаціях. Про що цей проект, які його особливості? НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя: Дуже дякую за представлення. І що у мене є можливість поговорити зі слухачами на таку важливу тему, особливо зранку. Я б хотіла додати, що я представляю Громадську організацію «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я», яка працює в Україні вже більше 20 років. І у нас центральний офіс в Києві, ми працюємо не тільки в Харківщині, а й також в Донецькій, Дніпропетрівській, Львівській і в багатьох інших областях. Тема захисту прав дітей та інформування населення про різні небезпеки для здоров’я та життя особливо під час війни є для нас дуже важливим. Якщо повертатись до теми мінної безпеки, то хочу сказати, що зараз багато чого робиться не тільки на Харківщині, а й інших прифронтових України – Сумщина, Донеччина, Дніпропетровщина, Запоріжжя, для того, щоб убезпечити населення від мін та інших вибухонебезпечних предметів. Чому ми говоримо «вибухонебезпечні предмети»? Бо вони зараз виглядають по-різному. Для того, щоб у першу чергу, діти не потрапили в небезпеку і знали, як себе поводити і що робити, якщо якийсь підозрілий предмет вони бачать на вулиці, на подвір’ї, в лісі і так далі. Тим паче, що незабаром починаються літні канікули і діти будуть більш вільні і менше під контролем батьків і дорослих, тому ця інформаційна кампанія – аби розмовляти з дітьми про небезпеку різних предметів, підозрілих предметів, дуже важливо. ОЛЕКСІЙ БУРЛАКОВ, ведучий: Пані Наталю, можна спитати? Я знаю свідчення людей, які брали участь у війнах проти Росії не в Україні, знаю, що росіяни під час бойових дій можуть мінувати все, що завгодно. Відомі історії, як мінується виноград, якісь листочки, ручки, дитячі іграшки тощо. Так само я в новинах бачив історію про київського хлопчика, який знайшов якийсь невідомий предмет, поклав цей предмет у кишеню брюк і потім цей предмет виявився акумулятором від «шахеду» і він зробив йому опіки, якщо я не помиляюсь. Як навчити, як дійсно розрізнити? Я розумію, що просто сказати, що «не беріть нічого, що ви не знаєте, до рук». Але поза тим – чи можна цьому навчити? НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя: Ви знаєте, ми, спеціалісти і ті, хто працюють з дітьми намагаємось зробити все, що можемо, як навчити і особливо на якій мові розмовляти з дітьми, особливо з підлітками. Нажаль, ця війна настільки гібридна, що наші діти потрапляють не тільки під мінні атаки, а й під кібер атаки, багато чого під впливом російської дезінформації і так далі. Але міни, якщо порівнювати Другу світову війну, то вони змінились – зараз вони до нас прилітають з неба. І правильно ви сказали, щось залишається від шахедів і від дронів. Як говорити з дітьми і як їх навчити? Поперше є дуже багато каналів комунікації з дітьми – це соціальні мережі, вони майже не слухають радіо, а ми знаємо про такі мережі, як Інстаграм, Тік Ток і так далі. Це робота з інфлюенсерами та блогерами, які популярні серед дітей, які можуть донести меседжі безпосередні. Це матеріали, які ми друкуємо. І, до речі, для Харківщини ми надрукували 20 тисяч плакатів, які зараз доступні в усіх публічних місцях, – в школах, клініках, молодіжних клубах. І там є QR код. Майже в кожної дитини з 6-7 років є телефон, вони можуть відсканувати цей код і вже інтерактивно грати в гру, яка безпосередньо розказує, веде їх до безпечної поведінки. Я вважаю це дуже важливим, через інтерактив, через відео, соціальні мережі ми можемо достукатись до дітей і донести правильну інформацію. ЛАРИСА ЗАДОРОЖНА, ведуча: Ви цікавилися статистикою останнього часу, про яку можна говорити, скільки дітей постраждало власне в Україні від мін, від небезпечних предметів? Олексій навів приклад про хлопця з Києва, а що знаєте ви про це? НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя: Я знаю про офіційну статистику, можу бути неточною, але наскільки я знаю, офіційно зараз в нас взагалі постраждало близько 1100 людей, з них 100 дітей від мін. Але знову ж таки, це офіційна статистика і багато хто не звертався до лікарів, або зазначав у документах про травмування інші якісь причини, або я знаю, що люди, особливо діти, залишилися і на окупованих територіях і тому звідти інформація не потрапляє до нашої офіційної статистики. Загроза достатньо велика. ОЛЕКСІЙ БУРЛАКОВ, ведучий: Я чув про онлайн гру, яка може допомогти дітям в разі знаходження якихось предметів, можете розповісти про це? НАТАЛЯ ЛУК’ЯНОВА, гостя: Так, це онлайн гра, яку можна закачати через QR код і ми опублікували їх на наших плакатах. Гра розроблена нашими міжнародними партнерами з Нідерландів Mine Mark – називається організація, яка займається профілактикою або інформуванням дітей про мінну безпеку. Тому, коли ти скачуєш цей QR код в тебе з’являється гра – в тому числі українською мовою. Вона є на різних мовах ЄС, до речі, не впевнена, що вона є польською, треба перевірити. Якщо буде зацікавлена польська аудиторія, можливо ми

Останні дні квітня спеціалісти проєкту «Тобі слід знати про туберкульоз» присвятили моніторинговому візиту до Вінниччини. Фахівці LHSI робочі зустрічі в КНП «Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної Ради», де поспілкувались з лікаркою-фтизіатром та у Вінницькому обласному центрі соціальних служб – із регіональною координаторкою проєкта. Під час робочих зустрічей обговорили діяльність за проєктом в регіоні та механізміи взаємодії і співпраці в рамках проєкту. Затим моніторинговий візит продовжився в місті Бершадь Вінницької області. Здійснили моніторинг роботи, ведення первинної документації та обговорили виконання індикаторів у І півріччі, взаємодію соціальної служби та ЗОЗ і алгоритму роботи щодо обстеження та лікування ТБ у дорослих в КУ «Центр соціальних служб Бершадської міської ради» та КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги». А насамкінець, вкотре провели перевірку знань за скринінговою анкетою на туберкульоз. Нагадаємо, що протягом 1 кварталу 2025 року скринінговим анкетуванням охоплено 124 клієнти. З них 62 звернулись до медичного закладу та отримали мотиваційні сертифікати. На щастя, випадків ТБ не було виявлено. ______________________ Проект «Тобі слід знати про туберкульоз» реалізується МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за кошти гранту від The Global Fund через Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health

МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» підбила підсумки першого кварталу проекту «Тобі слід про туберкульоз» у всіх шести регіонах реалізації — у місті Києві, у Донецькій, Вінницькій, Львівській, Харківській та Чернівецькій областях. Активне виявлення симптомів туберкульозу (ТБ) серед внутрішньо переміщених осіб і колишніх ув’язнених нашими спеціалістами вже восьмий рік відбувається за затвердженими та погодженими з закладами охорони здоров’я клінічними маршрутами та розробленими алгоритмами взаємодії: скринінгове анкетування клієнтів стосовно чинників ризику та симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз та мотивація до проходження діагностики; з усіма клієнтами, які мають позитивний результат скринінга на наявність симптомів туберкульозу проводиться мотиваційне консультування щодо необхідності проходження діагностики туберкульозу та здійснюється перенаправлення до медичного закладу відповідно визначеного алгоритму; У разі потреби (за результатами скринінг опитування та мотиваційного консультування) соціальний працівник надає клієнтам соціальну послугу представництва інтересів для супроводження у медичні заклади для діагностики ТБ в ЗОЗ. А з метою відстеження їх покрокового впровадження залучено регіональних координаторів з соціальної роботи. Минулого року, завдяки роботі соціальних працівників МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоровʼя», було виявлено 108 випадків ТБ. Усі особи з виявленими випадками ТБі розпочали лікування, а наші соціальні працівники продовжили підтримку та консультування їх сімей. Протягом 1 кварталу 2025 року скринінговим анкетуванням охоплено 3116 клієнтів. З них 1561 звернулись до медичного закладу. Таким чином виявлено 37 випадків ТБ. При цьому клієнти отримали 1233 мотиваційних сертифікатів і 15 сертифікатів початок лікування ТБ. __________________________________ Проєкт здійснюється МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» за підтримки БФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках гранту Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Інформаційні матеріали розроблені і виготовлені МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» у партнерстві з MINE MARK Foundation і NorthWave cyber security. Частину накладу — 20 тисяч постерів — уже отримали міська і районна влади Харкова, Безлюднівська, Олексіївська, Біляєвська, Кегичівська, Златопільска громади. Ці території розташовані у небезпечній близькості до лінії фронту. Минулого тижня інформаційні матеріали були отримані та розвезені волонтерами. Постери відразу ж опинились на інформаційних дошках у комунальних закладах. На плакатах розміщений , який можуть відсканувати діти або їхні батьки та в ігровому форматі оволодіти правилам мінної безпеки. Знати, як уникнути травмування від вибухонебезпечних предметів, для мешканців Харкова надзвичайно важливо. Адже через вторгнення російської федерації близько 1 мільйон 256 тисяч гектарів Харківщини забруднені вибухонебезпечними предметами. А інтенсивність обстрілів дуже сповільнює розмінування. Особлива увага приділена поширенню інформації про мінну безпеку у школах та лікарнях, де також почали з’являтися плакати.  

Молодь, якій через війну довелось залишити рідні оселі і пристосовуватися до життя в нових умовах, часто є найбільш вразливою для нападів однолітків та булінгу в інтернеті. Особливо, це стосується дівчаток та молодих представників ЛГБТІК спільноти. Саме на них розрахований новий проект, який реалізує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI). З 1 квітня 2025 року стартував проект Е-mprowerYouth з попередження і протидії гендерно зумовленому насильству в інтернет серед підлітків, яким довелось виїхати з рідних домівок через військові дії. Проект фінансується Європейським Союзом і здійснюється LHSI, БО «Об’єднання підлітків та молоді «Тінерджайзер», фондами OPORA (Нідерланди) та Pro-fil (Польща). Розрахований він на два роки і за цей час буде втілено кілька важливих напрямків задля безпеки в інтернеті. Планується впровадження онлайн програм для підлітків віком 12-18 років, які зможуть допомогти їм попередити насильство, зумовлене сексуальною поведінкою та статтю. Також проведені тренінги для спеціалістів, які після них будуть в змозі надавати допомогу молодим людям, які зазнали утисків в мережі. Влаштовані воркшопи для батьків та опікунів, які на меті мають збільшити обізнаність про гендерно зумовлене насильство в інтернеті. Будуть створені рекомендації для органів влади задля покращення безпеки в мережі та користувачів-підлітків.