Новини

Завершується останній день найактуальнішого тренінгу “Активне виявлення ТБ серед ВПО та особливості інфекційного контролю” Команда LHSI вкотре дуже пишається своїми партнерами, які залучені до реалізації проекту “Тобі слід знати про туберкульоз!” у Луганській, Донецькій областях та у м.Харків. Дякуючи тренерам ГО “Інфекційний контроль в Україні” Андрей Александрин (Andrii Aleksandrin), директори Центрів соціальних служб та соціальні працівники тепер розуміють значимість інфікційного контролю на робочих місцях та вміють захистити себе від небажаних інфекцій. Дуже дякуємо Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health, Наталия Каменская за те, що надаєте можливість розвиватися відпочиваючи!

Поєднуємо приємне із корисним! Команда LHSI, наші колеги та партнери приєднуються до святкування Всеукраїнського дня Вишиванки! Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів. У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.

Сьогодні для фахівців соціальних служб, які залучені до реалізації проекту «Тобі слід знати про туберкульоз!» LHSI “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я”, розпочався цікавий та такий необхідний тренінг «Активне виявлення туберкульозу серез ВПО шляхом розширення доступу до якісної діагностики туберкульозу та особливостями інфекційного контролю». За підтримки Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health, Наталия Каменская залучені найкращі тренери – Maria Dolynska та фахівці Infection Control in Ukraine Андрій Александрін, Катерина Сояк. Мета тренінгу: навчити керівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді впроваджувати, відстежувати та оцінювати заходи інфекційного контролю за туберкульозом, в т ч забезпечувати безпечні умови праці для фахівців соціальної роботи, які працюють з сім’ямм у СЖО

За ініціативою ВООЗ 24 березня відзначається, як Всесвітній день боротьби проти туберкульозу. Дата вибрана не випадково: в цей день, тільки в 1882 році, Роберт Кох відкрив туберкульозну бацилу – збудника небезпечного захворювання. Кожен рік Партнерство задає теми кампаній, які націлені на повне викорінення небезпечної хвороби. В 2019 тема кампанії – “It’s time!” або «Час зупинити туберкульоз!». Символом всіх заходів та акцій було обрано годинник. До дня боротьби з туберкульозом МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” ініціювала проведення квесту “Час дізнатися про туберкульоз!”. Цільовою аудиторію квесту було обрано студентську молодь, яка нещодавно потрапила в групи ризику захворювання на туберкульоз, та молодих професіоналів ( медиків та соціальних робітників), які надають послуги особам, хворим на туберкульоз або людям, ще з невиявленою хворобою. Квест проводився у співпраці з Київським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. 22 березня з 13.00 по 17.00 годину на Контрактовій площі в Києві відбувся квест “It’s time: Час дізнатися більше про туберкульоз!”. На старт вийшли 9 команд: Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” – “УУшники” Київський національний університет імені Тараса Шевченка – “СуперСоцПеди”. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – “Дельфінчики” Київський університет імені Бориса Грінченка – “Університетський коледж” Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка – “Педагоні”. Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка – “Power girl”. Товариство Червоного Хреста України – Червоний Хрест м. Київ. Національний університет “Києво-Могилянська академія” – “ШСРівці” НУБіП України, гуманітарно-педагогічний факультет – “Відкрите серце”. Квест “Час дізнатися більше про туберкульоз!” дозволив молоді зі столичних ВНЗ перевірити існуючі та набути нові знання про шляхи інфікування, особливості лікування та профілактику туберкульозу. Крім того, захід на Контрактовій площі сприяв зниженню рівня стигматизації по відношенню до людей, хворих на туберкульоз. Квест відбувся у рамках Всеукраїнської акції «Час зупинити туберкульоз!» Партнерства «Зупинимо туберкульоз. Україна».

Власна безпека та підвищена увага до клієнта – вимоги до тих, хто реалізовує проект “Тобі слід знати про туберкульоз”. Для того, аби убезпечити соціальних працівників та налагодити роботу між ними та медичними службами, Альянс громадського здоров’я за участю LHSI організували тренінг. “Організація раннього виявлення туберкульозу серед внутрішньо переміщених осіб”. Тренінг відбувся в Києві з 19 по 21 лютого 2019 року, в приміщенні готелю Братислава. За три дні навчання учасники – соціальні працівники Донецької, Луганської області та міста Харків – актуалізували власні знання про ТБ та відпрацювали мотиваційне консультування ВПО. Зокрема, протягом тренінгу учасники ознайомились з трендами епідеміологічної ситуації щодо туберкульозу у світі та в Україні, розібрали існуючі міфи про туберкульоз. Пропрацювали схему виявлення туберкульозу серед ВПО, поновили в пам’яті правила ведення обліково-звітної документації в рамках проекту, попрактикували консультування, визначили маршрут клієнта в рамках алгоритму виявлення ТБ. Як завжди на наших тренінгах, найбільше емоцій викликали інтерактивні вправи, групова робота та рольові ігри. Адже вони допомагають цеглинкам теорії трансформуватись в справжній фундамент практичної діяльності – фундамент мотивованого та безпечного (для соціальних працівників) виявлення туберкульозу серед внутрішньо переміщених осіб!

З початком збройного конфлікту на сході України у 2014 році понад 500 тисяч дітей з одного мільйона дітей, які проживали на Донеччині та в Луганській області до конфлікту, зазнали впливу військових дій. З них 250 тисяч дітей, які були змушені покинути разом з батьками свої домівки, тобто діти з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО), опинились у групі реального ризику щодо соціального виключення, під яким розуміють багатовимірний процес, що характеризується нестачею або відсутністю доступу до ресурсів, прав, товарів чи послуг, соціального життя та зв’язків, які доступні більшості людей у суспільстві. Серед низки чинників, що обумовлюють ризик соціального виключення дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, найбільш суттєвими є: Тотальна бідність сімей ВПО з дітьми, обмеженість або відсутність фінансових можливостей переважної більшості з них для забезпечення якісної освіти та розвитку своїх дітей; Відсутність у більшості з цих сімей прийнятного житла або умов для проживання; Перенавантаження інфраструктури для соціальної роботи, освіти та розвитку дітей у місцях проживання значної кількості сімей ВПО, відсутність відповідної інфраструктури у місцях компактного проживання дітей та сімей ВПО; Невідповідність існуючої системи соціальної роботи з дітьми та сім’ями ВПО у складних життєвих обставинах масштабам та складностям викликів; Неготовність та неспроможність шкільної психологічної служби проводити якісну роботу та реабілітацію дітей-ВПО, які мають психологічні проблеми. В умовах продовження військових дій на сході України неможливо за жодних зусиль та втручань позбутися існуючих ризиків соціального виключення дітей ВПО, тому основною метою політики попередження соціального виключення має бути зниження чи мінімізація цих ризиків для дітей ВПО. Альтернативи політик, що пропонуються, включають: 1. Збереження та пролонгацію діючої політики; 2. Будівництво соціального житла для сімей ВПО з дітьми; 3. Розбудову інфраструктури та послуг для розвитку дітей у громадах; 4. Зміцнення потенціалу сімей ВПО з дітьми. Продовження реалізації існуючого курсу підтримки сімей та дітей ВПО зберігатиме високими основні ризики їх соціального виключення через бідність майже 90% сімей ВПО, відсутність житла, неспроможність сімей забезпечити дітям якісну освіту та розвиток, обмеженість чи відсутність можливостей соціально-психологічної підтримки дітей з числа ВПО та їх сімей. Одним з наслідків такої політики є повернення кожного четвертого переселенця до місця попереднього проживання, яке може бути просто небезпечним для життя, або подальша еміграція сімей ВПО за межі України. Діти з числа ВПО, успадковуючи бідність своїх родин, згодом поповнюватимуть групу громадян, які потребують соціальної підтримки та забезпечення від держави. Не маючи належної освіти та професійної підготовки, вони будуть неконкурентноспроможними на ринку праці та не зможуть претендувати на добре оплачувану роботу або залишатимуться безробітними. Будівництво соціального житла для сімей ВПО з дітьми мінімізуватиме один з основних ризиків соціального виключення через забезпечення належних умов життя та розвитку дітей у власних сім’ях, а також зменшуватиме ризик бідності сімей ВПО, які не віддаватимуть майже весь свій дохід за оренду житла та, заощаджуючи завдяки цьому кошти, матимуть більше можливостей забезпечити своїм дітям додаткову освіту та розвиток. Разом з тим, за відсутності відповідної інфраструктури для соціально-психологічної підтримки та розвитку дітей у громадах всі інші ризики їх соціального виключення залишатимуться високими. Розбудова інфраструктури для соціально-психологічної підтримки, позашкільної освіти та розвитку дітей у громадах з одночасним зміцненням потенціалу шкільної психологічної служби мінімізує істотну частину ризиків соціального виключення їх дітей. Тим не менш, ця стратегія не вирішує проблему відсутності житла, бідності сімей ВПО та доступу дітей ВПО до існуючої інфраструктури. Січкар Олена, Цвілій Ольга

Кінець року – традиційний час підведення підсумків діяльності LHSI. Зокрема, підсумків тієї різнопланової та масштабної роботи, яка була проведена командою проекту “Тобі слід знати про туберкульоз!”. До реалізації проекту долучились спеціалісти центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та медичні заклади. По суті, досягнення результатів проекту стало можливим завдяки співпраці цих двох сфер. Робота велася у трьох областях: Донецькій, Луганській та Харківській. Географія проекту зумовлена специфікою цільової аудиторії, адже проект направлений на внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Його метою є раннє виявлення туберкульозу серед цієї категорії. Як завжди, на шляху до досягнення мети траплялися перешкоди, пов’язані, як зі специфікою цільової групи ( непріоритетність здоров’я, велика мобільність, малозабезпеченість…), так і з недосконало налагодженими процесами діагностики, лікування та соціальної підтримки. На жаль, потреби людей далеко не завжди відповідають можливостям держави. І тут допоміжним містком для тих, у кого виявляли симптоми туберкульозу, ставали соціальні працівники. Саме вони полегшували переселенцям шлях «ходіння між кабінетами», аби пройти повноцінну діагностику максимально швидко. Часто це скорочення часу на обстеження ставало ключовим мотиватором на користь діагностики для людей, зайнятих питаннями забезпечення виживання своєї сім’ї. Основним завданням соціальних працівників було: провести скринінгове анкетування на наявність симптомів туберкульозу у 51 000 ВПО; проконсультувати та направити на обстеження тих, у кого виявлено симптоми туберкульозу. І, як це не було складно, 52 665 ВПО пройшли цей скринінг. 17% з них підтвердили наявність небезпечних симптомів, третина за результатами консультування звернулась до лікаря. 7 хворих, виявлених завдяки соціальним працівникам, розпочали лікування туберкульозу. Проект «оголив» болючі питання, з якими ще доведеться працювати: Через острах стигми і дискримінації багато ВПО відмовляються заповнювати скринінгову анкету. І, через ті ж самі стигму і дискримінацію, частина проанкетованих проходять скринінг формально, повністю заперечуючи наявність симптомів. Особливо сильно це проявляється в Донецькій області, у населених пунктах, наближених до лінії зіткнення. Тут на сотні проанкетованих може не трапитись жодного, хто б визнав наявність у себе симптомів ТБ. Частина ВПО, у яких виявили туберкульоз, поїхали лікувати його на непідконтрольні території, адже на час лікування, насамперед амбулаторного, необхідно знімати житло, а вони не мають на це коштів. Постає питання комплексної підтримки хворих з боку держави, адже в іншому випадку, ми не зможемо забезпечити контроль епідемічної ситуації в країні. Якісна та швидка діагностика часто є неможливою через проблеми з організацією логістики мокротиння, адже його регулярне транспортування потребує додаткових коштів, яких, зазвичай, у бюджеті медичного закладу недостатньо. Одним із надбань цього проекту стала можливість ВПО отримати додаткові послуги від центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, адже ці заклади покликані допомагати усім, хто потрапив у складні життєві обставини. І цей перелік виходить далеко за межі питань туберкульозу – це і правова, і психологічна, і гуманітарна підтримка. Але цінність цього проекту в тому, що він про людей і для людей. Про це свідчать історії наших клієнтів: Історія 1: Ромео + Джульєтта, 60 років потому або «З Донецька з любов’ю…» До соціальних працівників одного з Центрів Соціальних служб в Донецькій області звернулась літня пара. Старенькі приїхали з тимчасово окупованої території України, а саме з Донецька, на “материк”, задля того, щоб отримати пенсію. Знаєте, є такі пари, які пронесли турботу і любов крізь роки. Ходять, тримаючись за руки, турбуються одне про одного, все роблять разом. Соціальні робітники надали чоловіку з жінкою повний пакет послуг щодо отримання пенсії – допомогли переоформити, чітко розповіли про порядок її отримання. Після надання обов’язкової послуги літнім людям був запропонований скринінг на ТБ. Після анкетування чоловік і жінка отримали направлення на обстеження. Відповідальна соціальна працівниця розповіла стареньким, де знаходиться поліклініка. Донесла до літніх людей те, що вони можуть без черги пройти флюорографію, здати мокротиння. Зауважте, літня пара з Донецька приїхала на короткий час – всього на 2 дні. Лише для того, щоб оформити пенсію. Але їх просто вразило людське ставлення до них, як до людей, працівників Центра соціальних служб. Додайте до цього інформування по всіх питаннях стосовно соціальних вигод, прояв турботи про стан їхнього здоров’я. Результатом цього візиту до Центру Соціальних служб стало рішення про переїзд літньої пари на територію України, в місто Слов’янськ. Знову ж таки, конкретна працівниця соціальних служб допомогла парі з Донецька безпечно орендувати житло. Сьогодні старенькі періодично зустрічають “свою” працівницю соціальної служби, діляться новинами про своє життя, спілкуються, просто живуть. Історія 2: Жінки – такі жінки В Центр Соціальних Служб Сватівського району звернулась за соціальною допомогою жінка. Не жінка, а мрія працівника соціальної служби. Жартуємо, але клієнт «комплексний» – рома, матір-одиначка, багатодітна мати та внутрішньо переміщена особа. Жінка отримала повний пакет соціальних послуг. Одночасно з цим пройшла скринінг, флюорографію, здала аналізи на мокротиння. Людина побачила, що її здоров’я когось цікавить, турбує. Була вражена. Сьогодні, коли жінка заходить у будь-яких справах в ЦНАП, вона завжди заходить до “своїх” працівниць – тих, що працювали з нею першими. Радо розказує про своїх дітей, приносить їхні табелі і грамоти, цікавиться новинками в галузі соціального забезпечення в Україні. Підсумок LHSI щиро дякує усім партнерам, залученим до реалізації проекту «Тобі слід знати про туберкульоз!». Саме завдяки вам цей проект став можливим. На нас чекає чимало роботи у 2019 році! Дякуємо! МБО «Альянс громадського здоров’я» (за підтримки якого в рамках гранту Глобального Фонду реалізовувався цей проект) Харківський міський, Луганський, Донецький обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, районі/міські ЦССДМ, ЛПЗ у визначених районах проекту: КЗ «ЦПМСД №1 м. Краматорська”, Краматорський міський ЦСССДМ, Добропільський районний ЦСССДМ, КЗОЗ «ЦПМСД» Бахмутської міської ради, Бахмутський міський ЦСССДМ, КЗ «ЦПМСД м. Слов’янська», Слов’янський міський ЦСССДМ, Кальміуський районний центр ЦСССДМ ММР (м. Маріуполь), Лівобережний районний ЦСССДМ (м. Маріуполь), Приморський районний ЦСССДМ (м. Маріуполь), Комунальний лікувально-профілактичний заклад “Міський протитуберкульозний диспансер м. Маріуполь”, КУ “Сєвєродонецький ЦПМСД”, Сєвєродонецький міський ЦСССДМ, КУ “Кремінський районний Центр ПМ-СД”, Кремінський районний ЦСССДМ, КУ “ЦПМСД №1 м. Лисичанськ”, КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Лисичанськ», ЦСССДМ Лисичанської міської ради, КУ “ЦПМСД амбулаторія №2 Сватівського району”, Сватівський районний ЦСССДМ, Старобільський районний ЦСССДМ, КУ “Старобільський районний ЦПМСД”, Центральний районний ЦСССДМ Маріупольської обл. ради, КЗОЗ “ОКПТД м. Краматорськ”, Луганський обласний протитуберкульозний диспансер, Харківський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7 (“ОКПТД №7”), ЦСССДМ Новобаварського району м. Харкова, ЦСССДМ Шевченківського району м. Харкова, ЦСССДМ Холодногірського району м. Харкова.

В рамках 49-ої міжнародної конференції зі здоров’я легень, яка проходить з 24 по 27 жовтня 2018 року у м Гаазі, Нідерланди під девізом “ Заявляємо про свої права: соціальні та політичні рішення” команда МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” презентувала скрутне становище, у якому опинились ВПО на Донбасі та обговорили разом з представником ЦГЗ ті виклики щодо зусиль по боротьбі з туберкульозом у регіоні , які обумовлені наявним воєнним конфліктом. “Бойові дії на Сході зумовлюють відсутність зв’язку між підконтрольними та непідконтрольними уряду України територіями, при чому таке скрутне політичне становище змушує велику кількість людей, які живуть на непідконтрольній території мігрувати щодня на підконтрольну Україні територію для того, щоб вижити. Це призводить до значних труднощів щодо виявлення ТБ та перешкоджає забезпеченню контінууму послуг ВПО пацієнтів з ТБ. Ми маємо об’єднати зусилля для того, щоб знайти вихід з цієї ситуації” – заявила Ілона Єлєнєва, директор LHSI. “Мій батько нещодавно помер у м Луганську через те, що не мав доступу до медичних послуг на непідконтрольній території. Цього не сталося якби не було цієї війни. Давайте разом шукати вихід із ситуації, що склалася для того, щоб люди, де б вони не проживали, могли реалізувати своє право на здоров’я” – виступила Ірина Єременко, регіональний координатор Луганської області LHSI.

Сфера громадського здоров’я в Україні потребує всебічної підтримки. Тому МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” впроваджує проекти, які сприяють формуванню прихильності до лікування у людей, хворих на туберкульоз. На часі проект: «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій» («Digital Health adherence in Ukraine»), життєздатність якого забезпечує консорціум організацій в складі: PATH, МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я”, KNCV та Everwell. В період з жовтня 2018 по жовтень 2019 команда LHSI реалізує пілот проекту на території Миколаївської та Одеської областей. В цільовій групі – пацієнти, які мають туберкульоз та лікуються. Для того, щоб дати пацієнтам більше автономії на амбулаторному етапі, але забезпечити повний цикл лікування, LHSI запропонувала задіяти цифрові технології. Мова йде про смарт-бокси evriMED або електронні дозувальні пристрої. Про смарт-бокси evriMED: Хворі на туберкульоз забезпечуються ліками. Вони покладені в спеціальний смарт-бокс EvriMED. Кількість лікувальних препаратів відповідає терміну лікування, визначеному лікарем. Коли пацієнт відкриває смарт-бокс, спрацьовує девайс. Сигнал транслюється лікарю або відповідальному працівнику соціальних служб, медичного закладу. В окремих випадках процес прийому ліків може бути доповнений відеофіксацією. Смарт-бокс EvriMED рекомендован ВООЗ. Завдяки контролю у режимі реального часу лікарі, які здійснюють ДОТ, завжди можуть надати своїм пацієнтам консультативну підтримку. Одночасно з цим в процесі прийому препаратів з застосуванням цифрових технологій у людей формується прихильність до лікування. На початковій стадії реалізації пілоту проекту LHSI провела ряд зустрічей в Одеській та Миколаївській області. Візит в Одесу відбувся 12-14 листопада. Поїздка в Миколаїв – 15-16 листопада 2018 року. В поїздці в регіони прийняли участь: експерт KNCV з використання цифрових технологій в охороні здоров’я Крістіан Ван Калмсут, голова представництва РАТН в Україні Катерина Гамазіна, координатор проекту (РАТН) Олексій Богданов, директор МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) Ілона Єлєнєва та менеджер проекту (LHSI) Тетяна Бахмат. Від Одеської та Миколаївської області в процес презентації проекту включились керівники обласних протитуберкульозних диспансерів, обласний експерт з напрямку «Фтизіатрія» Євгенія Баненкова та районні фтизіатри. В ході зустрічей команда ініціаторів представила план впровадження проекту в Одеській та Миколаївській області. Фахівцям-фтизіатрам був презентований власне смарт-бокс EvriMED та алгоритм роботи з пацієнтами в медичних установах, які задіяні до проекту. Реалізація. Програма розрахована на дванадцять місяців. Смарт-бокси отримають районні фтизіатри Миколаївської та Одеської області. Вони передадуть їх своїм пацієнтам з чутливою та хіміорезистенною формою туберкульозу. Це потрібно, щоб люди систематизували та витримали повний курс лікування від туберкульозу. Команда LHSI розраховує, що ця соціальна ініціатива буде сприяти подоланню соціально небезпечних захворювань в Україні.

В Україні епідемія туберкульозу; захворюваність на туберкульоз у 2017 році склала 27 121 випадків за даними МОЗ (або 64 хворих на 100 000 українців), що в середньому перевищує показники європейських країн в 9 разів. При чому за даними ВООЗ більше 25% випадків туберкульозу так і залишаються недіагностованими. Більше того, Україна одна з перших країн в Європі з поширеністю мультирезистентних форм туберкульозу, тобто таких які мають стійкість до традиційних препаратів та довше лікуються. МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» вже більше 10 років працює в Україні для привернення уваги до викликів епідемії туберкульозу і як член міжнародного партнерства Stop TB Partnership минулого року вперше залучила до акції очільників міста Києва, підсвітивши 24 березня 2017 року пам’ятник видатної української поетеси Лесі Українки, яка хворіла на сухоти. Ця акція об’єднала представників медичної спільноти, адміністрацію, соціальних працівників, молодь міста. Україна вперше замайоріла червоним кольором наміжнародній мапі .   Цього року нашу ініціативу підтримали очільники трьох інших міст. 24 березня з 18.30 до 23.00 українські міста Запоріжжя, Херсон та Кропивницький долучаться до всесвітньої акції та одночасно з сотнями інших міст по всьому світі засвітять червоним кольором такі визначні міста: Запоріжжя: Найдовша будівля Європи на найдовшому проспекті за адресою проспект Соборний, 153, засвітиться червоним кольором з 18.30 до 23.00. Також поряд з даною будівлею пройде акція під назвою «День білої квітки». В ході акції всім бажаючим будуть роздані паперові білі ромашки, які є символом чистих легень та боротьби із туберкульозом. Херсон: Будівля Херсонської обласної державної адміністрації за адресою площа Свободи, 1, з 18.30 до 23.00. буде засвічена червоним світлом на знак того, що в Україні є політична воля для подолання туберкульозу! Кропивницький: Історична будівля КЗ “Центральна міська лікарня м.Кіровограда”, стаціонар №2 за адресою вул. Архітектора Паученка, 45/35, з 18.30 до 23.00, буде підсвічена червоним кольором. Ці три регіони відносяться до регіонів з високим тягарем туберкульозу. Пам’ятаємо, туберкульоз виліковний! Своєчасно виявлене захворювання на туберкульоз набагато легше вилікувати! Не зволікайте та звертайтесь до свого лікаря по вчасну діагностику хвороби! Будьте здорові!