Дослідження

Аналіз проведено в рамках проекту «Тобі слід знати про туберкульоз: активне виявлення випадків туберкульозу серед осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах» в рамках фінансування за кошти Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією за підтримки міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» у співпраці з центрами соціальних служб та мережею протитуберкульозних закладів у таких областях: Донецька, Луганська, Чернівецька, Харківська, Львівська, Вінницька та м Київ. Мета аналізу — описати та проаналізувати, втілені алгоритми взаємодії, в цільових громадах проекту (згідно запланованих якісних та кількісних показників), для вивчення уроків та розробки рекомендацій щодо подальшого покращення виявлення туберкульозу (ТБ) серед соціальних груп високо ризику. Вибірка 30% від регіонів (територій, громад, міст), які брали участь в проєкті в 2021-2022 роках, та мають досвід впровадження проекту більше одного року. Критерії відбору алгоритмів та регіонів сайт працює в проекті мінімум рік на момент проведення аналізу (Львівська область, міста Харків та Київ або Донецька область); застосовують різні підходи співпраці та переадресації (алгоритми роботи в різних умовах, розглядається мінімум 5 алгоритмів); показали ефективність роботи згідно відзвітованих показників у 2022 (Syrex) та запланованого алгоритму дій; проведення інтерв’ю (зустрічей) з виконавцями на місцях, а саме – з представниками соціальних служб та фтизіатрами з 5 відібраних регіонів, які залучені в проект протягом року.   Відкрити у PDF форматі

Швидка оцінка проведена в межах Проєкту «Розширення можливостей правоохоронних органів у подоланні насильства щодо дітей в Інтернеті», який впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт фокусується на визнанні пріоритету захисту дітей як однієї з уразливих груп від різних форм насильства, зокрема кібернасильства, а також на необхідності вжити всіх можливих заходів для їхнього убезпечення. Діяльність проєкту спрямована на підвищення спроможності правоохоронних органів та організацій громадянського суспільства забезпечувати цифрові права дітей та створювати ефективні сучасні інструменти реагування на жорстоке поводження з дітьми в Інтернеті. Команда Проєкту складається з трьох партнерських організацій: Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд «Благополуччя дітей», Всеукраїнського громадського центру «Волонтер», Міжнародної громадської організації «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я», чиїм завданням є планування з посилення ролі організацій громадянського суспільства у дотриманні високих стандартів та політики управління у сфері подолання онлайн-насильства щодо дітей та їхнього убезпечення в кіберпросторі. Таким чином, загальною метою проєкту є впровадження сучасних стандартів та ефективних інструментів у правоохоронній системі України для убезпечення дітей в цифровому світі. В межах проєкту проводиться швидка оцінка ситуації для того, щоб ефективно відповісти на нові виклики щодо безпеки українських дітей в мережі Інтернет, пов’язаних із широкомасштабною військовою агресією в Україні, яка розпочалася в лютому 2022 року та змусила понад 12 мільйонів українців покинути свої домівки.   Відкрити у PDF форматі

«Картування послуг у громаді для постраждалих від вибухонебезпечних предметів» висвітлює загальні питання стану надання допомоги постраждалим, надає бачення необхідних послуг відповідно до потреб у розрізі виокремлених груп постраждалих, містить аналіз специфіки надання допомоги у пілотних деокупованих громадах Донецької області. Для соціального розвитку громад важливо забезпечити доступ до реабілітації та реінтеграції у суспільство людей, які постраждали від вибухонебезпечних предметів. У процесі планування подальшого післявоєнного відновлення доцільно враховувати експертну думку з поточних тенденцій, результати аналізу наявних викликів і перешкод в умовах війни з акцентуванням на найбільш уразливих категоріях населення з дотриманням принципу «нікого не залишити осторонь». Держави, які взяли на себе зобов’язання за Міжнародною угодою про заборону протипіхотних мін, у тому числі й Україна, мають дотримуватися цих зобов’язань, зокрема із забезпечення належної реабілітації осіб, які постраждали від вибухонебезпечних предметів. Сектор протимінної діяльності в Україні перебуває на стадії розвитку, тому підтримка з питань прийняття міжнародних стандартів протимінної діяльності (англ. International Mine Action Standards, IMAS) у відповідних сферах є вкрай важливою. Особливу увагу слід приділяти роботі з адаптації Міжнародного стандарту протимінної діяльності IMAS 13.10 «Допомога постраждалим». Ключові рекомендації для урахування та інтеграції положень ІМАS 13.10 у практичну роботу можуть використовуватися для підвищення якості допомоги. Публікація стане у пригоді урядовцям, фахівцям центральних, обласних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, науковцям, представникам громадських організацій, надавачам послуг та всім, кого цікавлять практичні аспекти створення безпечного інклюзивного середовища для постраждалих від вибухонебезпечних предметів у громадах. У публікації використані фотографії, зроблені Міжнародною громадською організацією «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» в межах проєкту «Живи без обмежень» у листопаді 2023 р. за участі фахівців із соціальної роботи у процесі надання послуги соціального супроводу сім’ям, які постраждали від ВНП у Донецькій області, фотографії, надані Державною реабілітаційною установою «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля», зроблені у процесі надання реабілітаційних послуг постраждалим в межах проєкту «Живи без обмежень» у листопаді 2023 р., та фотографії з фотобанку Freepik.com. Авторки висловлюють глибоку і щиру вдячність усім фахівцям, які вплинули на тривалий і багатосторонній процес підготовки цієї публікації: Наталії Лук’яновій, Оксані Вершиніній, фахівцям із соціальної роботи Донецької області та представникам Святогірської, Лиманської та Великоновосілківської громад Донецької області.   Відкрити у PDF форматі

«Швидке оцінювання бар’єрів, з якими стикаються постраждалі від вибухонебезпечних предметів під час реабілітації» висвітлює ситуацію в Україні та, зокрема, в Донецькій області за результатами дослідження станом на листопад 2023 року. Дослідження було спрямовано на вивчення загального стану надання допомоги постраждалим, визначення бар’єрів та перешкод у розрізі виокремлених груп постраждалих, аналіз специфіки бар’єрів на шляху надання допомоги під час реабілітації у пілотних деокупованих громадах Донецької області. Таке оцінювання є нагальною потребою для розвитку потенціалу територіальних громад надавати соціальні послуги людям, постраждалим від вибухонебезпечних предметів (ВНП), та сприяти їхньому відновленню, реабілітації та подальшій реінтеграції у громаду. Публікація стане у пригоді урядовцям, фахівцям центральних, обласних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, науковцям, представникам громадських організацій, надавачам послуг і всім, кого цікавлять практичні аспекти створення безпечного інклюзивного середовища для постраждалих від вибухонебезпечних предметів у громадах. У публікації використані фотографії, зроблені Міжнародною громадською організацією «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» в межах проєкту «Живи без обмежень» у листопаді 2023 р. за участі фахівців із соціальної роботи у процесі надання послуги соціального супроводу сім’ям, які постраждали від ВНП у Донецькій області, фотографії, надані Державною реабілітаційною установою «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля», зроблені у процесі надання реабілітаційних послуг постраждалим в межах проєкту «Живи без обмежень» у листопаді 2023 р., та фотографії з фотобанку Freepik.com. Авторки висловлюють глибоку і щиру вдячність усім фахівцям, які вплинули на тривалий і багатосторонній процес підготовки цієї публікації: Ілоні Єлєнєвій, Оксані Вершиніній, фахівцям із соціальної роботи Донецької області та представникам Святогірської, Лиманської та Великоновосілківської громад Донецької області. При використанні матеріалів посилання на джерело обов’язкове. Відкрити у PDF форматі  

Дослідження результативності кейсів проєкту «Розширення можливостей правоохоронних органів у подоланні насильства над дітьми в інтернеті» має на меті оцінку та аналіз використання кращих практик, реалізованих у Києві, а також у Вінницькій і Львівській областях. Використання досвіду та поширення продуктів, розроблених у ході проєкту, сприятиме посиленню ефективності управління у сфері боротьби з насильством у мережі інтернет над дітьми та їх захисту у кіберпросторі. Підвищення обізнаності парт нерів і впровадження ефективних інструментів реагування на насильство сприятиме безпеці дітей. Публікація висвітлює найкращі підходи, методи та інструменти, створені для посилення спромож ності ключових стейкхолдерів у цій сфері. На основі оцінки кейсів і досвіду реалізації проєкту було розроб- лено рекомендації, корисні для ключових партнерів у роботі в усіх регіонах України. Публікація заснована на результатах дослідження, проведеного МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI).   Відкрити у PDF форматі

Дослідження зроблено  у рамках проекту: «CyberSafeGirls: Забезпечення цифрової безпеки українських дівчат». Проєкт реалізує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Нідерландів. Це дослідження проведено з метою встановлення реального стану справ щодо гендерних особливостей онлайн насильства серед дітей різного віку в Україні. У ньому проаналізоване законодавство як основа для здійснення профілактичної діяльності, щодо насильства у цифровому вимірі — міжнародне, ратифіковане Україною, та національне законодавство, включно із супутніми нормативно-правовими актами. Також розглянуті кращі європейські практики протидії онлайн-насильству серед підлітків з урахуванням гендерного підходу, та проведене якісне дослідження з метою визначення наявних тенденцій та особливостей кібернасильства в Україні. Гендерний підхід до видів насильства, як інструмент для аналізу, дозволяє зрозуміти, як суспільні ролі, стереотипи та очікування впливають на вразливість хлопців і дівчат в онлайн-просторі та здатність протистояти кібернасильству. Завдання дослідження полягає у формуванні основи для розробки ефективних профілактичних заходів, які враховуватимуть гендерні підходи, для забезпечення захисту прав дітей різного віку в онлайн-просторі відповідно до міжнародних стандартів.   Відкрити у PDF форматі

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) трансформував соціальну активність людини, перевівши значну її частину в онлайн-формат. Це спричинило зростання насильства у кіберпросторі, яке проявляється у різних формах (дискримінація, цькування тощо) та зрештою призводить до утисків прав людини. Найчастіше від цього страждають найуразливіші категорії населення — жінки та діти. За даними Дитячого фонду ООН (UNICEF, 2019), в Україні кожен п’ятий підліток страждав від онлайн-знущань, а серед хлопців віком 10–14 років частка випадків кібербулінгу навіть перевищила таку в офлайнсередовищі (дослідження ГО «Докудейз», 2020). Кібернасильство має виражені гендерні аспекти: дівчата частіше стають об’єктами сексуалізованого кібернасильства, а хлопці більше страждають від вимагання чи погроз. Повномасштабне вторгнення в Україну посилило вразливість дітей до кібернасильства через зростання часу, проведеного в цифровому просторі, та обмежений доступ до психологічної підтримки. Це дослідження спрямоване на аналіз гендерних особливостей кібернасильства щодо дітей різного віку в Україні, оцінку його проявів і наслідків, а також розроблення рекомендацій для посилення захисту дітей у цифровому середовищі.   Відкрити у PDF форматі