admin

Історія Олександра — це не лише про падіння. Вона про те, як людина може зникнути з карти світу й повернутись назад. Олександр переїхав з Вінниччини до Одеси, будував звичайне життя: робота, спорт, кохання. Та коли зрада перекреслила плани, він опинився без житла, без підтримки, без майбутнього. Зневіра затягла його в компанію безпритульних, а потім — у пастку наркотичної залежності. Два роки мов у тумані. Відчай, холод, підвали, хвороби. Коли з’явився кашель, Олександр уже не мав сил звертатися по допомогу. Але організм сигналив. Після втрати свідомості — «швидка», лікарня, рідна бабуся. І діагноз: туберкульоз. Сьогодні Олександр проходить лікування. Історія його падіння —  також історія повернення. Через біль, хворобу, розпач — до себе. Часом перший крок до зцілення — це просто шанс бути почутим… (вся історія – лінком)

Як діяти в разі, якщо ваша дитина стала жертвою? – про це йдеться у статті на сайті Район.Життя. 19 червня День боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту. Telegram, Instagram та TikTok – через ці соцмережі найчастіше цькують українських підлітків. Найбільше потерпають дівчата. Вони стають об’єктом сексуалізованого насильства. Онлайн-булінг, як метод вербовки використовують російські спецслужби. В арсеналі української держави не так багато ресурсів або цьому протидіяти. Хіба що розпочати інформаційну кампанію з поширення інформації про заходи з попередження нападів в мережі і допомога жертвам. В нещодавно представленому Дослідженні гендерних особливостей кібернасильства щодо дітей  в Україні, яке підготувало LHSI МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» автори розповіли про недосконалість українського законодавства, яке має бути унормоване з європейським і більш жорстким щодо онлайн-цькування. Також вкрай необхідна просвітницька робота серед вчителів та шкільних психологів, аби вони помічали і виявляли факти кібер-булінгу. Автор дослідження Вадим Шарко вважає: «Чи не вперше в Україні було досліджено кібернасильство саме у гендерному контексті, та за результатами цього надано детальні практичні рекомендації, які допоможуть зробити інтернет більш безпечним для дітей різного віку. Ми зосередилися на гендерному аналізі кібернасильства щодо дівчат та хлопців різного віку в Україні, щоб виявити специфіку його проявів та розробити ефективні рекомендації для вдосконалення системи протидії цьому явищу.” За результатами дослідження, найчастіше потерпають від онлайн-цькування дівчата, до того ж відносно них булінг має сексуалізований характер. Є численні випадки шантажу за допомоги інтимних фото чи зізнань. Кримінальні кола таким чином намагаються залучити підлітків до порнографії або до злочинної діяльності. «Ця прихована тема стала більш актуальною після загострення російсько-української війни, коли діти переміщуються, дуже багато виїжджають за кордон, втрачаючи соціальні зв’язки або зв’язок з родиною, яка залишилася в Україні, або зі своїми друзями, і тому потребують віртуального спілкування в соціальних мережах» – зазначила Голова правління LHSI Наталія Лук’янова. В межах проєкту Cybersafe Girls, який втілює LHSI за фінансової підтримки Міністерства Закордонних справ Нідерландів, відбувається тренування українських психологів, навчання європейським практикам. Консультанти онлайн-платформи Teenergizer, молоді психологи, які надають допомогу онлайн і безкоштовно, є партнерами проєкту. Одна з таких психологинь двадцятирічна Софія Оліневич розповіла про свій досвід спілкування з підлітками: «Мене вразив випадок, коли дівчинка ще зовсім юна, років 13-15, «почувала себе брудною». Софія вчиться в одному з Вишів у Львові і на волонтерських засадах проводить онлайн-консультації на платформі Teenergizer. Консультантка сама нещодавно була підлітком і дуже добре розуміє бажання і потреби дітей старшого віку: «Ця робота важлива, тому що не всі можуть звернутись за допомогою неанонімно, молодь може боятись осуду чи натрапити на некомпетентних а-ля психологів. Наша організація надає безкоштовну, анонімну допомогу, яка дійсно допомагає тисячам і наші консультанти справді щиро допомагають». «Ми щодня переконуємось, що тема онлайн насильства не лише актуальна, а й дуже болісна для підлітків. Зазвичай вони бояться говорити про свій досвід відкрито. Саме тому слід створювати безпечні простори, куди молодь і підлітки можуть звернутись за підтримкою. Ми працюємо заради кожної молодої дівчини, кожного молодого хлопця, кожної молодої людини, яка починає знову довіряти світу», – розповіла Євгенія Усиченко, одна з керівниць Teenergizer. Українське суспільство потребує інформації, як боротися і убезпечитися від онлайн-цькування. Адже, методи і схеми його постійно змінюється. «Щопівроку з’являються нові механізми, за якими кримінальні кола і навіть російські спецслужби завдають тиску на дітей» – зазначив Вадим Шарко. «Мене найбільше вразила відкритість з якою підлітки та молодь звертаються до нас. Треба мати не аби яку сміливість щоб поділитися чимось інтимним, чим з будь-яких причин не хочеться ділитися з іншими людьми поруч», -розповіла Юлія Багріна, психологиня онлайн-платформи Teenergizer. Їй 19 років, вона навчається на психолога і стала частиною волонтерського руху, який допомагає підліткам переживати скадні ситуації, зокрема онлайн-цькування. Для Юлії стало відкриттям, як багато молодих людей потерпають від кібер-булінгу. «Не завжди підлітки та молодь знаходять розуміння серед однолітків та дорослих, що може стати причиною великого тиску на них. До цього приплітаються також соціальні мережі, специфіка суспільства, в якому вони проживають, та вимушена еміграція. Усе це великий челендж як для дорослих, так і для підлітків та молоді. У цьому випадку вони потребують підтримки, розуміння, просто банального співрозмовника, який їх вислухає, зможе підказати або вказати на іншу перспективу погляду на ситуацію» – розповідає психологиня. Головна ідея платформи Teenergizer – допомога молодим молоді. Якщо підліток боїться зізнатись в цькуванні батькам чи вчителям – він може анонімно і безкоштовно отримати допомогу від молодих психологів. Вони пройшли навчання європейським методикам допомоги постраждалим від кібер-насильства, які надавались в межах проекту Cybersafe Girls, який в Україні реалізує організація LHSI за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ королівства Нідерландів. Юлія Багріна зазначає, що найбільш уразливими для цькування є підлітки, яким довелось залишити власний дім. «Це дуже важко читати, і таке не можливо побажати іншому. Підлітки, які зараз знаходяться в Україні, особливо у деокупованих/окупованих/прифронтових територіях випадають із життя, через що, коли виїжджають у більш «безпечні» міста нашої держави відчувають себе «відсталими». Наталя Лук’янова, голова правління LHSI вважає, що боротьба із кібербулінгом є надзвичайно актуальною, адже психічне здоров’я українських дітей уразливе через війну. Найбільш простий метод попередження насильства в мережі – створити доступний і легкий засіб повідомлень правоохоронних органів про факт цькування. Псхологи та гендерні експерти пропонують розробити платформи на базі освітніх закладів, онлайн платформ, з прямим зв’язком з правоохоронними органами, аби забезпечити ефективне розслідування таких випадків. Статтю можна почитати тут – https://life.rayon.in.ua/topics/814917-seksualne-onlayn-nasilstvo-proti-ukrainskikh-pidlitkiv-odna-z-naybilshikh-zagroz-u-merezhi-yak-diyati-v-razi-yakshcho-vasha-ditina-stala-zhertvoyu

У прихистку Турківської громади наразі мешкає близько ста осіб. Ще стільки ж — по селам у приватному секторі. Місцевих мешканців у громаді 25 тисяч. Це — важкодоступне місце, яке поєднує Прикарпаття та Закарпаття, а в глобальному вимірі — на шляху з прибалтійських земель до Середземномор’я. Місто Турка має досить поважний вік. Деякі історики стверджують, що місто засновано ще у ІХ ст. як залогу для оборони одного з важливих торгових шляхів, Перша письмова згадка датується 1431 роком. Ймовірно, що назву місто дістало від турів, яких водилося багато у навколишніх лісах. Наприкінці XVI ст. власники поселення спорудили дерев’яний замок над річкою Яблунькою, оточений зі всіх сторін ровами з водою. А з 1730 р. Турка стала містом. Розвивалися торгівля та ремесла, сформувався центр з ратушею і замком. До складу Турки увійшли села Старе Село, Слобода, Середня Турка, Горішня Турка. Щоб відрізняти місто від однойменного на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область), його було названо Туркою над Стриєм. Тепер Турка — невеличке місто, яке дуже повільно відроджується. Відома тим, що тут знаходиться найвища вершина Львівщини — гора Пікуй (1408 м). У проєкті «Тобі слід знати про туберкульоз» тут працюють соціальна працівниця Тетяна Андрійчин та лікарка-фтизівтр Любомира Ільницька. Серед мешканців притулку переважають люди старшого віку, часто — одинаки. Тому не надто турбувались про своє здоров’я, ще й додався стрес від обстрілів вдома та необхідність виїхати. Так, лише участь у проекті «Тобі слід знати про туберкульоз» одна із жінок дізналась про свою онкологію (проходження скринінгу — підозра на туберкульох (ТБ) — медичне обслідування з КТ — діагноз). Наприклад, пані Світлана 1945 р. народження, внутрішньо переміщена особа (ВПО) з Луганщини. У квітні 2022 року (на Великдень) у подвір’я пані Світлани був «приліт», який пошкодив житловий будинок (вибило вікна, пошкодило дах, вибило двері). Через те пані Світлана змушена була жити у сусідки. Але за два тижні на подвір’я до сусідки також був «приліт», і п. Світлану зачепило осколком. Військові ЗСУ евакуювали пані Світлану до лікарні в м. Бахмут до лікарні, де їй ампутували ліву верхню кінцівку та в травні евакуювали Львова (арена «Львів»), а звідти перевезли до Турки. Пані Світлана нікого не має з родичів: чоловік помер давно, дітей не мали. У неї є проблеми зі здоров’ям, деякі загострилися після пережитих травм та стресу. Вона має проблеми зі слухом, високий тиск, цукровий діабет, порушення зору, проблеми з пересуванням, часто відчуває фантомні болі втраченої кінцівки, пересувається тільки в приміщенні за допомогою палички. Їй потрібна цілодобова допомога та догляд у приготуванні їжі, походах до магазина, догляд за приміщенням. Соціальні працівники організували їй в Турці доступ до медичної допомоги та ліків — один раз на тиждень до неї приходить медсестра. Відвідують і соціальні працівники. Жінка брала участь у проєкті «Тобі слід знати про туберкульоз» з позитивним скринінгом. Після цього її було скеровано на флюорографію, але туберкульоз не підтвердився, лише — пневмонія. Окрім того, що пані Світлана відчуває постійний стрес, тривогу, має проблеми зі сном. Зі слів п. Світлани допомога є важливою для неї. Оскільки у неї нікого з рідних немає, то візити соціального працівника й медсестри та увага є дуже суттєвою підтримкою. В цілому, за цей рік в Турківській громаді скринінглве анкетування на ТБ пройшли 355 осіб, з них 177 — позитивні, які всі пройшли медичне обслідування та виявлено 9 випадків туберкульозу. Всі отримали доступ до лікування. Проєкт «Тобі слід знати про туберкульоз» реалізується МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за кошти гранту від The Global Fund через Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health.  

Проєкт «Тобі слід знати про туберкульоз» реалізується МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за кошти гранту від The Global Fund через Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health. Цього року наші фахівці продовжили організацію активного виявлення нових випадків туберкульозу (ТБ/ХРТБ) серед уразливих груп населення (колишні ув’язнені, ВПО) у Донецькій, Вінницькій, Львівській, Харківській, Чернівецькій областях та м. Київ. Фахівці проєкту, соціальні працівники та медики не лише «стоять на сторожі» з виявлення та організації обстеження й лікування цієї соціально небезпечної хвороби, але й не залишаються осторонь при необхідності іншої допомоги людям. Читайте теплі історії 2025 року: Коли вчасна діагностика рятує Одна сім’я, три регіони та щасливе одужання Знайти безпеку для життя та здоров’я Проєкт «Тобі слід знати про туберкульоз» працює і у важкодоступних громадах

Дівчат піддають сексуалізованим нападам в мережі інтернет вдвічі частіше, ніж хлопців. Але саме хлопці частіше потрапляють у залежність від кримінальних кіл і ворожих спецслужб через онлайн-насильство. Схема проста – злочинці намагаються спершу розкрутити жертву на відвертість, а потім шантажують її, примушуючи виконувати протиправні дії. Саме тому боротьба з онлайн цькуванням в мережі інтернет і захист українських підлітків – стає надзвичайно важливим, особливо в умовах війни. Про це Район.Життя повідомляє МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я». «В голові не вкладалося, як дівчатка такого різного віку мають подібні, за своєю сутністю, проблеми» Про досвід роботи з жертвами онлайн-цькування розповідають психологи, які надають анонімну і безкоштовну допомогу онлайн – на платформі Teenergizer. «Якийсь період так виходило, що якісь час більшість запитів, які я отримала від жінок, напряму або опосередковано стосуються теми порушених кордонів та сексуального чи фізичного насилля зі сторони чоловіків», – розповіла молода психологиня, яка надає безкоштовні консультації онлайн Таїсія Левицька. Дівчина живе у Львові, але допомагає українкам звідусіль. Найчастіше до неї звертаються підлітки, які зазнають утисків, зокрема й онлайн. «Знаєте, що мене найбільше вразило. Якось я паралельно консультувала повнолітню дорослу дівчину, яка мені 40 хвилин описувала досвід зґвалтування, тригерні точки, повʼязані з цим, як зараз один зверхній чоловік своєю необережністю оголив цю її річну травму; і паралельно семикласницю, яка розповідала про свій страх чоловіків, через те, що однокласник постійно пише їй онлайн, порушуючи її кордони. В голові не вкладалося, як дівчатка такого різного віку мають подібні, за своєю сутністю, проблеми», – поділилася психологиня. Таїсія, як і кілька сотень інших молодих психологів стала частиною організації Teenergizer на волонтерських засадах. В онлайн-чат на спеціальній платформі організації до неї звертаються кілька разів на день. Фахівчиня вважає, що саме зараз така допомога – у вигляді консультацій і підтримки – підліткам вкрай потрібна, особливо в умовах війни. «В сучасному світі все так несеться, що неможливо встигати опрацювати всі відчуття всередині самостійно. Ти або не знаєш, як з цим впоратися, або навіть не можеш прощупати, в чому конкретно справа. Тому чатик, де тебе в будь-який момент безумовно приймуть, вислухають, за потребою створять цей reality check, де відзеркаленням є можливість побачити кожну ситуацію під іншим боком, – це гарна ініціатива, якої мені в свої роки не вистачало. Психоедукація, нормалізація почуттів і навички, щоб їх прожити, здорова соціальна взаємодія – як на мене, найнеобхідніші складові здорового психологічного формування», –зазначила Таїсія. Для того, аби допомагати дітям, які потерпають від онлайн цькування і покликаний проект Cyber Safe Girls, який реалізовується в Україні LHSI МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я»  за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Українські молоді психологи з Teenergizer втілюють європейські практики і методики підтримки юних людей від 12 років. Найбільш цінне те, що це роблять ті фахівці, які в недалекому минулому і самі переживали подібний досвід. «Європейський досвід є дуже доречним для нас, спеціалістів із захисту прав дітей в Україні. Особливо зараз, коли наша країна знаходиться в стані війни  і діти зазнають різних видів  насильства, як в реальному житті, так і в інтернеті», – зазначила Наталя Лук’янова, проектна менеджерка LHSI. Онлайн-цькування здатне завдати непоправної шкоди підлітку, особливо тому, який не має теплих стосунків і підтримки в родині. «Знаєте, коли я зівштохуюся з випадками, де суїцидальні схильності, щоразу коли моя стабілізаційна підтримка перед перенаправленням є ефективною, я видихаю. Адже за допомоги моєї і моїх колег, підлітки вперше для себе відкривають такі прості опції як відчепитися від себе, зняти зовнішній шар чужих очікувань, та обрати власні справжні потреби», – розповіла Таїсія Левицька. Онлайн насильство карається законом Автор Гендерного аналізу LHSI Вадим Шарко зазначає, що не завжди підлітки знають, що за цькування в мережі в Україні передбачене покарання. Основний захист постраждалих від кібернасильства забезпечується статтями Кримінального кодексу України, наприклад, ст. 120 (доведення до самогубства), 126-1 (домашнє насильство), 129 (погроза вбивством), 153 (сексуальне насильство), 182 (порушення недоторканності приватного життя), 189 (вимагання) та 301-1 (дитяча порнографія). Ці норми можуть застосовуватися до кіберпогроз, сексуальних домагань, поширення забороненого контенту, однак їх застосування саме для захисту від кібернасильства є опосередкованим і потребує удосконалення. Адміністративна відповідальність за дотичні правопорушення врегульована Кодексом України про адміністративні правопорушення. Стаття 173-2 КУпАП стосується насильства за ознакою статі, що може включати кіберпереслідування. Статті 173-4 та 173-5 регламентують відповідальність за булінг та мобінг1, які також можуть мати цифрові прояви. Але на думку Вадима Шарка, цих законів недостатньо. Слід також прийняти європейські практики більш детально описаних нормативних актів. Завжди є вихід Україна потребує широких програм профілактики онлайн цькування в освітніх закладах. Усе ще недостатньою є підготовка педагогів, психологів і батьків для ефективної профілактики і реагування на випадки кібернасильства серед підлітків – вважають автори дослідження. Серед дорослих, батьків і опукунів, слід активніше поширювати інформацію про організації, які можуть надати допомогу жертвам онлайн цькування. Бо саме вони першими здатні помітити, що з дитиною «щось не так». Ресурси, куди можна звертатись за допомогою онлайн постраждалим від онлайн-цькування доступні кожному – більше інформації, поради і підтримку можна знайти на платформах Teenergizer і Stop sexтинг.   посилання на статтю тут – https://life.rayon.in.ua/news/809927-telegram-instagram-i-tik-tok-merezhi-v-yakikh-ukrainski-pidlitki-naychastishe-zaznayut-onlayn-tskuvannya

Про загрозу кібернасильства та онлайнцькування для підлітків і особливо дівчаток, розповіла Голова правління LHSI МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров”я” Наталія Лук’янова в ефірі “Громадського радіо”.  Організація опублікувала дослідження про гендерні особливості насильства в мережі проти українських підлітків, здійснене в межах проекту Cyber Safe Girls, яке реалізовує МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я” за фінансування Міністерства Закордонних Справ Нідерландів. Повна розшифровка ефіру від 29 травня 2025 року.   ВЛАД БУНДАШ, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО Кібернасильство щодо дітей під час війни в Україні – як воно проявляється, як попередити це батькам. Про це «Громадському радіо »розповіла координаторка проектів LHSI МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» Наталія Лук’янова. Розмову веде Влад Бундаш. Будемо говорити про ваше дослідження, достатньо масштабне, ви дослідили ті аспекти кіберпростору і ті загрози, з якими стикаються українські діти, якщо говорити про кіберпростір. Тут я вас розпитаю насамперед про дослідженні вами основні аспекти і форми кібернасильства проти дітей різного віку в Україні.   на фото – Наталя Лук’янова НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА, LHSI Добре, давайте поговоримо. Це дуже важлива тема. Коли ми говоримо про дітей, їхню безпеку, життя в такому для нас здебільшого невідомому інтернеті. З яким ми іноді не знайомі, як дорослі. ВЛАД БУНДАШ, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО Отже основні аспекти, на чому варто зупинитися? НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА, LHSI Я хочу сказати насамперед, що я представляю організацію і я Голова правління МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я», яке вже 15 років займається питаннями захисту прав дітей і захисту дітей в кіберпросторі, і особливо міжнародними моделями у сфері освіти, реабілітації, профілактики проти насильства, зокрема, щодо дівчат, підлітків і безпосередньо в мережі інтернет. Це важливо. І чому ми про це говоримо, чому ми, як спеціалісти, проводимо різні дослідження, бо сьогодні, коли ми говоримо про дітей і про захист прав дітей, наші українські діти перебувають у такому наймасштабнішому насильницькому середовищі, крім того, що діти вчаться сьогодні, розвиваються у час війни, вони зазнають різних форм насильства, ми маємо розуміти, хто потрапляє під так зване насильство в мережі інтернет. Ми дослідили і нажаль більшість дітей, а ми говоримо про підлітків від 12 років, 80 відсотків з них перебувають у мережі інтернет більшість свого часу, більше трьох годин. Багато дітей навчаються онлайн, отримують різну інформацію онлайн, спілкуються онлайн, дружать онлайн. Якщо ви спитаєте дівчинку чи хлопчика «Чи маєш ти друзів». І відповідь буде «у мене багато друзів, ми дружимо онлайн». Майже усі вони віртуальні, не завжди діти бачать їх у реальному житті. Таке спілкування з одного боку підтримує соціальні зв’язки дитини, а з іншого несе певні ризики. Ми визначили ці ризики, які несе таке спілкування онлайн. І якщо ми повернемося до різних досліджень, і до нашого дослідження, зокрема – хочу сказати, що є такий дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ, то в 2019 році, ще до повномасштабного вторгнення, провів дослідження і визначив, що 20 відсотків підлітків були жертвами кібер-знущань, цькування, зазнавали різних форм онлайн насильства, в тому числі булінг, в тому числі сексуальне насильство. І коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, ситуація загострилася. Бо більшість дітей були переміщені, були в ізоляції, психоемоційний стрес, безперервне перебування онлайн зробили дітей більш вразливішими до тих ризиків, які є в онлайн просторі. Це і різні види сексуального насильства, особливо до дівчаток, це різні види булінгу між дітьми, і тому від багатьох дорослих спеціалістів, педагогів, психологів, соціальних працівників, заразу  нас є шкільні офіцери поліції, які теж мають доносити інформацію до дітей, профілактувати різні форми онлайн насильства, залежить дуже багато. Дівчата є під особливим ризиком, теж це вивчили. Ми провели декілька етапів дослідження в 2022 році, в 2025му, і всі дослідження чітко нам показують, що дівчата підлітки частіше стають об»єктами сексуального кібернасильства, сексуального переслідування онлайн. Хоча хлопці теж стикаються з цим з кібербулінгом, наприклад, пов»язаними з гендерними стереотипами щодо хлопців, їхнього розвитку. Найбільш популярними платформами спілкування є Телеграм, Тік Ток, Інстаграм і там є дуже багато контенту, пов»язаного з війною і насильством, з яким стикаються діти окремо від свого життя повсякденного, там дуже багато прихованого сексуального контексту, з яким вони стикаютсья. Іноді, якщо вони не мають певної інформації, не захищені, вони можуть потрапити у цю пастку. на фото – Влад Бундаш ВЛАД БУНДАШ, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО Пані Наталю, якраз саме про попередження. Як це попередити батькам? Які поради ми можемо надати? НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА, LHSI -Дякую дуже за питання. Звісно, батьки – головний вхід для дитини щодо інформації. Є дуже багато досліджень і вони дають нам зрозуміти, що в більше половини підлітків немає довірливих відносин з батьками. Вони не довіряють їм щодо певної інформації, або вважають їх не сучасними в цифровому світі, в якому живуть підлітки. Але знову ж таки, я вважаю, що оце спілкування, довірлива атмосфера, оці дружні стосунки з дітьми вони дуже дуже важливі. Батьки можуть багато чому навчити. До речі, в «Є.освіта» є багато доступної інформації, вебінарів для батьків. Будь ласка, заходьте, проходьте вебінари, якщо потрібна додаткова інформація – можете отримати її на нашому сайті lhsi.org.ua. Там є спеціальні поради батькам, – що говорити дитині, якщо ви бачите, що вона засмучена, поводяться невпевнено, якщо хлопчик або дівчинка зачиняються і щось роблять, не контролюйте, контроль і погрози залишитти без гаджетів вже не працюють. Це показують і дослідження і говорять спеціалісти. Тому лише довірливі відносини, можливість поговорити, перенаправити дитину до спеціалістів, можна порадити звернутися до вчителя, психолога в школі, або ми знаємо, що лідери думок, або інформація від підлітка до підлітка, або від молоді до молоді вона найбільш ефективна. І іноді варто відправляти до таких ресурсних молодих людей, які можуть навчити дитину, як себе убезпечити. Є така платформа, це наші партнери в проекті – називається вона Teenergizer і туди можуть звернутися діти анонімно. Навчені молоді консультанти зможуть поінформувати онлайн, що робити в таких випадках. ВЛАД БУНДАШ, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО Це була розмова з Наталією Лук’яновою, координаторкою проектів LHSI МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я».

LHSI МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» та Державна служба України у справах дітей уклали Меморандум про співпрацю і взаємодію. Підписали його у Києві в приміщенні Державної Служби її чільник Петро Добромільський та голова правління LHSI Наталія Лук’янова.   У документі йдеться про широкий спектр тем, які будуть спільно висвітлюватися і реалізовуватись. Задекларовані цілі амбітні  – сприяти зменшенню кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, аби такі діти отримали шанс на повноцінне дитинство, потрапивши у родини; зменшення кількості дітей, які зазнали різних видів насильства; захист постраждалих від війни, дітей з особливими потребами. В документі також йдеться про моніторинг дотримання прав людини, захист дітей від онлайн-насильства, роботу над покращенням законодавства України. В умовах війни захист дітей і їхніх інтересів стає наскрізним каменем політики української держави та організацій, які займаються проблемами неповнолітніх. Цей Меморандум– основа для співпраці, підґрунтя для розробки і втілення різноманітних заходів і спільних проєктів. Заради майбутнього і найбільшої цінності України – дітей – сторони погодили надавати одне одній всебічну підтримку.

Про онлайн-цькування українських підлітків і як убезпечитись від нього, розповідала Голова Правління LHSI Наталія Лук’янова у ефірі “Українського радіо”. Зранку 30 травня у студії ведучих Наталії Соколенко та Сергія Стуканова експертка розповіла про представлене Дослідження з гендерного аналізу кібербулінгу. Його вдалось здійснити в межах проекту Cybersafegirls, що його реалузовує “МГО Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Нідерландів. Ефір Українського радіо Ведучі – Наталя Соколенко, Сергій Стуканов (РОЗШИФРОВКА ЕФІРУ) НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО Ви на хвилях “Українського радіо”, з вами Наталя Соколенко і мій колега Сергій Стуканов і зараз ми поговоримо про те, як потерпають від онлайн насильства українські підлітки – хлопці і дівчата. Вийшло дослідження Міжнародної громадської організації «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» і проект  в рамках якого було проведене це досідження це Cybersafe Girls  – і ми поговоримо з людиною, яка працювала над цим дослідженням, поговоримо про аспекти, що власне відбувається, як це онлайн насильство відбувається і які наразі є доступні для нас всіх методи профілактики онлайн насильства, що відбувається в Інтернеті. З нами на зв’язку Наталія Лук’янова, експертка цієї Організації, назву якої я вже назвала, а її абревіатура звучить як LHSI. З пані Наталею ми поговоримо про всі аспекти, а почнемо з дослідження. Пані Наталю, вітаємо Вас в ефірі Українського радіо. НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Дуже рада приєднатися, поговорити на цю важливу тему. НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО Давайте спершу окреслимо масштаб цієї проблеми. Що виявило дослідження гендерних особливистей кібер насильства щодо дітей в Україні? Чи є зростання цього кіберннасильства у кіберпросторі, в якому перебувають українські діти? І все ж таки хто більше потерпає – це підлітки хлопці чи підлітки дівчата? на фото – Наталія Лук’янова, LHSI НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Дуже дякую за запитання. Можна я скажу декілька слів, чому ми почали і в рамках чого було це дослідження і що спонукало нас, експертів і Громадську організацію «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» взагалі розпочати таку ініціативу і дослідити це питання. Хочу сказати, що це питання ми досліджували в рамках проекту, як ви сказали, Cybersafe Girls. Проект фінансується донорами, фінансується Міністерством Закордонних Справ Нідерландів і він направлений на профілактику і протидію онлайн насильства щодо дітей, з фокусом на підлітків, і з фокусом на дівчат. І от ваше гарне запитання було – що взагалі і хто потерпає більше. Ми вже більше п’яти років, ще до повномасштабного вторгнення почали займатись питанням онлайн насильства, сексуального онлайн насильства щодо дівчат, і ми побачили, що це велика проблема, яка почалася ще в Covid, коли наші діти глобально у всьому світі пішли навчатися онлайн. Є дуже багато цифр, сьогодні і глобальних, і на жаль не так багато в Україні, які говорять про те, що того прихованого у світі, в інтернеті відбувається дуже багато чого – відбуваються і добрі справи, але ще є дуже багато ризиків і дуже багато негативних явищ. Ми б хотіли презентувати наші напрацювання. Це невелике дослідження, але воно робить фокус на тому, хто більше потерпає, який аналіз міжнародного і нашого законодавчого забезпечення або впливу на це явище і які моделі міжнародні або національні ми маємо на сьогодні і як ми можемо з цим працювати. СЕРГІЙ СТУКАНОВ Ми детальніше поговоримо про ваше дослідження. Але спершу нам треба нагадати, що слід  розуміти під словом – насильство онлайн та сексуального онлайн насильство, тому що можливо не всі розуміють, в який спосіб можна здійснювати онлайн насильство щодо дитини, підлітка, власне, в цифровий спосіб. НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Онлайн насильство, або іноді ви можете почути кібер насильство, дуже багато зараз термінів. Це визначення – приниження або цькування дітей через інтернет – на сайтах, месенджерах, електронною поштою. І якщо ми гоовримо про сексуалізоване насильство, то це стосується сексуального характеру дій, які виконуютсья кривдником без згоди людини або дитини. Це може бути фізичне, психологічне, цифрове. Але якщо ми говоримо про інтернет, то це поширення інтимних фото, поширення записів без згоди дівчини – дівчата більше потерпають в мережі інтернет, іноді в підліткових групах і від цього потім вже наступний крок – відбувається булінг. СЕРГІЙ СТУКАНОВ Пані Наталю, які завдання ви перед собою ставили, звертаючись до цієї дуже непростої царини? НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Завданнями були проаналізуавти міжнародну і законодавчу базу, подивитися чи повністю вона відповідає актуальності онлайн насильства, наскільки українська база відповідає міжнародній, в тому числі ми подивилися на ті моделі, які вже існують на міжнародній арені, які найбільш ефективні і які існують у нас в Україні, що ми можемо взяти і розповсюдити вже зараз. І ми поспілкувались з експертами і вивчили думку і експертів, і молодих людей, які надають онлайн підтримку постраждалим дітям, або тим, хто зазнав насильства або хоче дізнатися більше інформації. Це наш партнер Teenergizer – платформа ця надає безоплатну онлайн допомогу дітям з 12 років, там працюють молоді консультанти «рівнийрівному», можуть діти звертатися, отримувати інформацію анонімно про онлайн безпеку або онлайн-насильство, з яким вони стикаються. Ну і звісно, це визначити, що треба робити і які рекомендації ми можемо надати нашій державі, нашим державним партнерам органам, міністерствам, громадським організаціям і донорам. Це декілька моментів. Які ми хотіли вивчити, ми з цим впоралися і я готова про це більш детально поговорити. НАТАЛЯ СОКОЛЕНКО Ми вас уважно слухаємо. НАТАЛІЯ ЛУК’ЯНОВА Добре. Ви мене питали про масштаб проблеми. Отож, глобально – 30-40 відсотків дітей зазнають різних видів онлайн насильства. це питання вивчалось різними інститутами щодо безпеки дітей. І якщо повертатись до цифр в Україні, то на 2019 рік дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ визначав, що кожний п’ятий підліток стверджував, що став жертвою онлайн-знущань. А в 2022 році була інформація, що кожна п’ята дитина повідомляла про кібер булінг або пропускала школу тому що була травмована насиллям, яке над нею відбувалось. На фото – Сергій Стуканов, “Українське радіо” СЕРГІЙ СТУКАНОВ Пані Наталю, тут одразу хочу поставити два уточнюючих питання, бо нам треба розуміти сам маршрут, логістику, якою насильство доходить до дитини. По-перше, в яких соцмережах і в яуких мессенджерах діти стають найчастіше об’єктом такого насильства? У мене є племінники 10-12 років і вони вже в цьому віці починають створювати акаунти в Інстаграмі, вони мають месенджери телеграм, вайбер. Я собі так думаю, вони постворювали акаунти, починають там комунікацію і от з ким вони там комунікують? Долучають своїх реальних знайомих до друзів – однолітків, однокласників. Але звідки може надходити загроза? Звідки може

Такий результат оприлюдненого в Києві Дослідження гендерних особливостей кібернасильства щодо дітей (дівчат та хлопців) в Україні. Аналіз був проведений в LHSI МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» та презентований автором Вадимом Шарко у Кризовому медіа-центрі 30 травня 2025 року. на фото – Наталя Лук’янова, Вадим Шарко, Елла Ламах «Метою дослідження став гендерний аналіз кібернасильства щодо дівчат та хлопців різного віку в Україні, виявлення специфічних гендерних особливостей його проявів та розроблення рекомендацій для вдосконалення системи запобігання та протидії» – розповів автор.   Під час війни в Україні, онлайн-насильство проти дітей (дівчат та хлопців) почали ще більше використовувати для різних методів маніпуляції, вербування підлітків, сексуального насильства, булінгу, тощо. Саме тому необхідне прискорення реагування на ці виклики. Так вважає гендерна експертка Елла Ламах. Вона розповіла про методи шантажу щодо дівчат і хлопців. Підлітків кримінальні кола часто змушують займатись порнографією або ділитися інтимними фото. на фото – Елла Ламах В першу чергу, слід поширити серед підлітків інформацію про те, як убезпечитись від онлайн-цькування і куди звертатись за допомогою. На думку автора дослідження, недостатньою є поінформованість українських вчителів та шкільних психологів про заходи з протидії кібербулінгу та допомоги постраждалим. Також на переконання Вадима Шарка, слід поширювати інформацію і серед батьків підлітків.   У презентації взяла участь Євгенія Усиченко – представниця організації, яка надає психологічні онлайн консультації підліткам, які зазнали онлайн-цькування, Teenergizer. Допомога на цьому ресурсі – безкоштовна та анонімна, достатньо просто написати у чат і відповість професійний психолог, який навчений методикам допомоги в таких випадках. на фото – Євгенія Усиченко Для більш ефективного захисту підлітків від онлайн-цькування необхідно найближчим часом розробити та впровадити національну стратегію захисту дітей  від кібернасильства з відповідальними організаціями, чіткими індикаторами виконання та механізмами моніторингу. А також гармонізувати національне законодавство з міжнародними стандартами (наприклад, Директивою (EU) 2024/1385 щодо боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством, Актом про цифрові послуги ЄС (2024 р.)). Такі рекомендації авторів Звіту з Гендерного аналізу МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI). на фото – Наталя Лук’янова Організація також намагається поширити знання про захист від онлайн-цькування візуальним і інформаційним контентом. Саме тому запускається медіа-кампанія в Україні щодо захисту від кібер-булінгу, – зазначила керівниця напрямку LHSI Наталя Лук’янова. За її словами, окрім використання соцмереж та інтернет-сайтів, в регіоні спрямовані інформаційні плакати для дітей та батьків. Вони будуть спершу поширені в Харківський, Вінницькій та Київський областях у школах, комунальних центрах, як великих міст, так і сіл.   Дослідження було проведене в межах проекту CybersafeGirls, який впроваджується за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Королівства Нідерландів

30 травня об 11.00 в Києві у Кризовому медіа центрі (Український Дім, вул. Хрещатик, 2) LHSI проведе прес-конференцію на тему: Онлайн насильство проти підлітків– хто потерпає найбільше, та чому  дівчата більш вразливі до сексуального насильства в мережі інтернет, методи профілактики насильства в Інтернеті, найкращі моделі роботи в ЄС та Україні? На ній відбудеться оприлюднення Звіту з гендерного аналізу МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) в межах проекту CybersafeGirls. Під час події планується орилюднення Звіту з гендерного аналізу в межах проекту CybersafeGirls , який здійснюється за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів. Серед учасників пресконференції будуть провідні фахівці у царині захисту дітей: Представник (ця) Державної служби України у справах дітей, автори дослідження та експерти МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я»: Наталія Лук’янова, Елла Ламах, Вадим Шарко, представник (ця) молодіжної організації Teenergeizer (онлайн).   Метою дослідження став гендерний аналіз кібернасильства щодо дівчат та хлопців різного віку в Україні, виявлення специфічних гендерних особливостей його проявів та розроблення рекомендацій для вдосконалення системи запобігання та протидії. Під час війни в Україні, онлайн-насильство проти дітей (дівчат та хлопців) почали ще більше використовувати для різних методів маніпуляції, вербування підлітків, сексуального насильства, булінгу, тощо. Тому   Представлений Звіт з гендерного аналізу, проведений LHSI «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» став актуальним і необхідним дослідженням, він визначає необхідність законодавчих змін, важливість співпраці дорослих, та залучення дітей та підлітків до профілактичній роботи з попередження кібернасильства. Результати та висновки звіту можуть бути покладені в розробку державних програм та політик з протидії кібернасильству щодо дітей. Для реєстрації на захід і контаків: Анна Гороженко, спеціалістка з комунікації agorozhenko@lhsi.org.ua 0505296902 Проект реалізує МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” (LHSI) за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Ніделандів