admin

Міжнародна кампанія з відзначення Всесвітнього дня боротьби проти туберкульозу – 2020  проходить під гаслом:  Прийшов час подолати туберкульоз! #It’sTimeToEndTB Прийшов час прискорити процес встановлення діагнозу “мультирезистентний туберкульоз”. Тепер ми можемо вже менш, ніж за 2 години дізнатися не тільки чи має людина у мокротинні мікобактерію туберкульозу, але й чим краще її лікувати, тобто чи стійка ця бактерія до рифампіцину – одного з найпоширеніших препаратів першого ряду для лікування туберкульозу. І для цього нам не потрібно везти зразки аж у обласний протитуберкульозний диспансер, адже в наших умовах  – це дуже нелегка справа: відстань від Маріуполя до Краматорська, де він зараз розташований, сягає близько 250 км в один бік, а дороги в нас в не найкращому стані через воєнну техніку, яка проходить ними чи не щодня та ресурсів на транспортування зразків не вистачає”. – Олена Гаврилова, лікар-лаборант клініко-діагностичної лабораторії КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполя», учасниця проєкту LHSI “Тобі слід знати про туберкульоз”. На фото: Гаврилова Олена Володимирівна, лікар-лаборант клініко-діагностичної лабораторії КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполя» у процесі дослідження мокротиння за допомогою системи молекулярно-генетичної діагностики GeneXpert. Подолати епідемію туберкульозу до 2030 року – така мета була задекларована на Нараді високого рівня Генеральної асамблеї ООН з боротьби проти туберкульозу в 2018 році. Для її досягнення держави взяли на себе низку зобов’язань, серед яких – запобігання захворюванню на туберкульоз для тих, хто найбільше ризикує захворіти, через швидке розширення доступу до сучасної діагностики на туберкульоз. Саме таку мету ставить перед собою команда проєкту «Тобі слід знати про туберкульоз!», який виконує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» вже третій рік поспіль,  починаючи з 2018 року в рамках фінансування Глобального Фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. “Донецька та Луганська області – постраждалі від впливу війни, що негативно вплинуло на рівень життя та соціально-економічного зубожіння місцевого населення. Більше того, третина від усіх внутрішньо-переміщених осіб (ВПО) в Україні зареєстровані у трьох областях – Донецька, Луганська та Харківська –  а це саме те уразливе населення, яке не завжди має доступ до своєчасної та сучасної медичної допомоги. Саме тому МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” почала налагоджувати взаємодію між соціальними та медичними службами в цих трьох областях задля забезпечення доступу вразливих груп у Донецькій, Луганській областях та місті Харкові до сучасних методів діагностики туберкульозу, зокрема молекулярно-генетичної діагностики, яка дозволяє виявити захворювання ще на ранній стадії. За два роки понад 100 000 ВПО та людей у складних життєвих обставинах отримали інформаційну послугу скринінгу на туберкульоз  цих регіонах від наших соціальних працівників, з яких кожен п’ятий має симптоми ТБ” – Ілона Єлєнєва, директор МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я”. Для забезпечення швидкої діагностики представників груп з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз Центр громадського здоров’я МОЗ України разом з регіональними протитуберкульозними службами та партнерами забезпечує впровадження  системи молекулярно-генетичної діагностики GeneXpert, для закупівлі систем для картриджів до них  використовуються ресурси Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Таким чином, області отримують додатковий ресурс для діагностики вразливих груп населення. “Протягом 2018-2020 років ми надавали технічну та методичну допомогу фахівцям у напрацювання алгоритмів використання нових систем, налагодження співпраці між різними службами,  навчанні, організували закупівлю та передачу в районні та міські лікарні 129 систем GeneXpert (4 модульних), по всій країні, які встановлені за кущовим принципом, до кінця травня плануємо 162  модулів. Нам важлива співпраця з неурядовими організаціями, такими як МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” та з мережею центрів соціальних служб у громадах, адже вони можуть мотивувати людей у складних життєвих ситуаціях не ігнорувати симптоми туберкульозу та вчасно звертатися до свого сімейного лікаря. За допомогою об’єднання зусиль державного та недержавного сектору ми змогли налагодити транспортування мокротиння в проєктних регіонах з віддалених сіл до лікарень, де встановлений GeneXpert, а соціальний працівник залишається на зв’язку, допоки буде встановлено діагноз, адже соціальна підтримка особливо важлива для соціально вразливих людей.” – Яна Терлєєва,  завідувачка відділу координації програм лікування туберкульозу Центру громадського здоров’я України. Завдяки злагодженій співпраці соціальних працівників, лікарів центрів первинної медичної допомоги та швидкій діагностиці за допомогою системи GeneXpert, лише за два місяці з початку 2020 року в рамках проекту вдалося виявити 41 новихй випадок туберкульозу  і вчасно розпочати лікування.

Прийшов час покінчити з туберкульозом! (#It’s time to end TB) Під таким гаслом проходить кампанія з відзначення Всесвітнього дня боротьби проти туберкульозу 2020 року. МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) вже третій рік працює над розширенням доступу до діагностики на ТБ вразливих верств населення у Донецькій, Луганській областях та місті Харкові: внутрішньо переміщених осіб, осіб у складних життєвих обставинах із шкідливими практиками вживання алкоголю, населення «сірої зони» тощо. Невдовзі, 24 березня, світова громадськість відзначатиме Всесвітній день боротьби проти туберкульозу – на згадку, що цього дня 1882 року німецький мікробіолог Роберт Кох виявив збудника туберкульозу. Попри те, що нині туберкульоз є виліковним, через пізню діагностику та неналагодженість лікування щодня у світі помирає понад чотири тисячі хворих на туберкульоз. LHSI у рамках кампанії до Дня боротьби проти туберкульозу – 2020 прагне привернути увагу до необхідності вживати заходів, спрямованих на виконання зобов’язань, прийнятих державами на Нараді високого рівня Генеральної асамблеї ООН з боротьби проти туберкульозу, яка відбулася восени 2018 року. Загальна мета, яку поставили перед собою держави, –  подолати епідемію туберкульозу до 2030 року. Окремі пункти Декларації Наради високого рівня присвячені зобов’язанням держав знайти людей з туберкульозом, які були втрачені (не діагностовані) та більш повно інтегрувати зусилля з боротьби проти туберкульозу в усі відповідні служби охорони здоров’я, щоб збільшити доступ до послуг з туберкульозу, а також забезпечити систематичний скринінг, наскільки це можливо, відповідних груп ризику, як зазначено в керівництвах та рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я. LHSI спрямовує свої зусилля на впровадження цих пунктів Декларації, організовуючи в рамках проєкту «Тобі слід знати про туберкульоз!» активне виявлення туберкульозу серед представників груп населення з підвищеним ризиком захворювання. Кожна з цих груп має бар’єри доступу до медичних послуг, зокрема до діагностики туберкульозу у зв’язку з життєвою ситуацією, специфікою поведінки чи неготовністю системи охорони здоров’я наблизити послуги до тих, хто їх потребує. Групи, з якими працює LHSI, вимагають своїх підходів у роботі, адже для внутрішньо переміщених осіб на першому місці – питання роботи, житла та забезпечення родини. Тому співробітники центрів соціальних послуг, ЦСССДМ, долучені до проєкту, мають не лише знайти необхідну аргументацію щодо звернення до лікаря, а й забезпечити клієнту можливість звернутись до лікаря саме в ту «шпаринку» часу, яку він має. На фото: Соціальні працівники Старобільського РЦСССДМ у Луганській області здійснюють скринінг-анкетування на туберкульоз осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. Особи у складних життєвих обставинах із шкідливими практиками вживання алкоголю зазвичай також залишаються поза увагою медичних служб, маючи при цьому значний ризик захворіти на туберкульоз. Працівники центрів соціальних послуг, відвідуючи та супроводжуючи такі родини, допомагають активному виявленню туберкульозу, адже проводять скринінгове анкетування та супроводжують осіб із симптомами до медичних закладів. Самі вони б не звернули увагу на своє здоров’я та не пішли б до лікаря. Населення ж «сірої зони» часто взагалі є «відрізаним» від надавачів послуг. Мобільні бригади, з якими виїжджають працівники центрів соціальних послуг, працюючи в напрямку надання психологічної підтримки та протидії домашньому насильству, дають можливість дістатись у найвіддаленіші куточки. Таким чином, люди отримують не лише психологічну допомогу, а й дізнаються про свої ризики щодо туберкульозу. А разом з пересувним флюорографом до цих населених пунктів виїжджає медсестра для збору мокротиння. За час роботи проєкту проведено скринінг-тестування на туберкульоз для 104,5 тис. представників вразливих груп, зокрема внутрішньо переміщених осіб, осіб у складних життєвих обставинах із шкідливими практиками вживання алкоголю та населення «сірої зони». Особи, в яких під час скринінгу було виявлено небезпечні симптоми, завдяки проєкту отримали можливість оперативно пройти повну діагностику на туберкульоз та розпочали лікування. Таким чином, забезпечується виявлення туберкульозу серед цільових груп, які з різних причин самостійно до лікаря не звертаються.   Довідково: Проєкт «Тобі слід знати про туберкульоз!» упроваджується з січня 2018 року в Донецькій, Луганській областях та місті Харкові МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» за підтримки МБФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках гранту Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

НАТАША До нашого клубу «Гарних справ» ходить дівчинка Наташа, яка нещодавно переїхала до Києва. Вона захоплюється співами, але після переїзду не змогла продовжити навчання в одній з музичних шкіл Києва через брак коштів в родині. Єдиним виходом залишались самостійні заняття співом та музикою, які, звісно, потребували високої самоорганізації та цілеспрямованості, чого Наталці нерідко бракувало, і вона, практично, полишила цю справу. На заняттях у клубі за методикою «МОЛОДЕЦЬ» Наталка навчилася ставити та досягати цілей, тому вирішила не пропускати жодного дня, самостійно займаючись вокалом не менше 20 хвилин на день. Невдовзі під час виступу на одному із заходів для переселенців на неї звернули увагу фахівці. Вони прослухали Наталку і були вражені її співом й тим, як вона самостійно й наполегливо займається вдома, тому забезпечили їй індивідуальну підготовку до вступу з нового навчального року до музичної школи на бюджетне навчання одразу до 6 класу! На сьогодні Наталія багато виступає і говорить про те, що це все методика «МОЛОДЕЦЬ» їй допомогла, адже, якби не занняття в нашому клубі, то цього всього не було б в її житті. Наталія Колісник, керівник малого проекту «Успішні та дружні» Міжнародний благодійний фонд гарних справ   АНДРІЙ Мене звати Андрій, і я вирішив написати про Масляну. Чому пишу про Масляну? Бо мій молодший брат був на святі, де з ним, його однокласниками та іншими дітьми гралися, розповідаючи про народні українські обряди, вірування нашого народу в давнину, про віру людей у хороше, яке обов’язково буде. Вони грали, їли млинці (наша мама, як і багато інших матусь, смажила їх для цього свята цілий вечір) і вчилися розуміти своє, українське. Учасників свята попросили розказати своїм друзям про те, що вони дізналися про Масляну та інші свята і звичаї та виставити фотки у Фейсбуці. За кращі фото переможцю обіцяли подарувати власне дерево, яке можна буде посадити восени!!! Ми дуже хочемо своє дерево! Але у мого брата немає сторінок у соцмережах, він ще малий, бесіду проводити не може, бо соромиться… І тоді бесіду провів я! І тема — не Масляна. Ми з друзями говорили про Україну та про українське. Про те, що відбувається в країні, про те, де нам жити завтра — тут чи їхати закордон, про проблеми українського телебачення, про кіно, книжки, машини, про те, що навіть маючи гарну освіту, ти потім не завжди зможеш знайти хорошу роботу… А ще говорили про віру людей у хороше: про те, що закінчиться війна, не буде в новинах даних про загиблих і поранених; що в Україні талановиті і красиві люди, що молодь зараз зовсім інша, аніж була раніше, і ми зможемо змінити все на краще, що скоро літо і канікули… А ми з родиною точно будемо жити тут, в Україні, бо нам треба буде доглядати наше дерево. Ми хочемо липу… Андрій, 16 років   МАКСИМ Меня зовут Максим. Мне 16 лет. Я переехал из Луганска в Киев в конце весны 2014 года, почти сразу после начала АТО. Первое время было довольно сложно привыкнуть к новому городу, новым людям, принять другой менталитет. И, хоть в новой школе и городе меня приняли хорошо, и я быстро обзавёлся друзьями, всё равно оставалось какое-то чувство… неполноценности, незавершённости. Было ощущение, что я трачу время на что-то не то, и, хоть занимался я разными вещами, и мне это нравилось, но ощущение это никуда не пропадало. Но вот перед Новым Годом завуч моей школы предложила мне прийти и попробовать поучаствовать в проекте “EliosKids”. Раньше мы со школй участвовали в каких-то акциях организации, но этот проект был целенаправленно создан для детей. Мы с другими учениками пришли и послушали про него. Нам сказали, что организация хочет открыть свободное пространство по типу антикафе, где дети могли бы заниматься, чем хотят и самореализовываться. Мне эта идея понравилась, и я стал принимать активное участие. Мы решили назвать это антикафе “Teen Club”. Когда клуб открылся, я собрал своих друзей и привёл их туда. Так мы стали одними из первых его участников. И до сих пор мы ходим в клуб регулярно. Нам всегда есть чем заняться. Клуб стал неотъемлемой частью нашей жизни. Когда мы не знаем, куда пойти, одним из первых предложений всегда бывает фраза: “Пойдем в клуб?”. Когда кто-то из нас уезжает, мы на прощание идем туда, и когда возвращается, первым делом мы посещаем всей компанией “TeenClub”. Благодяря этому месту мы постоянно знакомимся с новыми людьми, у нас появляются новые друзья. Когда мы приходим на любые активности и курсы, коих в клубе огромное количество, мы постоянно узнаем что-то новое, а волонтёры, которые эти активности ведут, воспринимаются не как учителя в школе, а как друзья, с которыми можно свободно общаться и узнавать что-то новое. В общем, это отличное место, где можно отдохнуть от хлопот и отвлечься от проблем, где каждый может заняться любимым делом. “TeenClub” здорово изменил мою жизнь и я ему за это благодарен. Максим, 16 лет *історія публікується мовою оригіналу   КАТЯ Мене звуть Катя, я народилась в невеличкому місті Ясинувата, що в Донецькій області. З дитинства, я, творча дівчинка, займалась вокалом, танцями, акторською майстерністю, завжди любила активно проводити вільний час та пізнавати щось нове. На жаль, у моєму місті почались воєнні дії, так що мені з батьками довелось переїхати до Києва, про що я ні секунди не жалію, адже саме тут я знайшла чудовий клуб для підлітків “TeenClub”, а згодом — і нових друзів! Спочатку було незвично та хвилююче, бо я не звикла до такої доброти та теплої атмосфери серед незнайомих людей, але вже через 2 тижні я провела майстер-клас з акторської майстерності і стала допомагати волонтерам! “TeenClub” — це справжня сім’я, де кожен може знайти друзів, знайти себе та відчути той затишок, про який мріє! Катерина, 17 років   МАША Меня зовут Маша. Я учусь в 7 классе в школе г. Киева и живу теперь в Киеве, но вообще наша семья из Луганска, откуда мы уехали, когда началась война. Много моих друзей и родных ещё живут там, а многие уехали, и я не знаю, где они сейчас… Мама иногда меня спрашивает, хочу ли я назад в Луганск, а я не знаю… Если навсегда, то хочу, а если придется опять уезжать и терять друзей там и в Киеве, то я так больше не хочу — новых друзей найти очень сложно, а старых терять тяжело. В Киеве друзей помог мне найти проект. Там все очень интересно и

Наталя з містечка Одеської  області — одна з учасниць проекту «Прихильність до лікування з використанням  цифрових  технологій». Історія  її  хвороби починається з початку 2019 року. З плином часу Наталя почала відчувати, що стан її здоров’я погіршується. Вона довго здавала різноманітні тести й аналізи, але лікарі не могли визначитися з вірним діагнозом. Врешті-решт, виявилося, що  у неї туберкульоз і необхідно починати  лікування. Але через значну відстань від місця проживання до лікарні виникли труднощі з доступом до лікування. Також Наталя одна виховує дитину, за якою потрібен нагляд — відвести до дитячого садочку, у секцію з фуболу тощо. Часу на шлях до лікарні було обмаль… З 18 березня 2019 року Наталя взяла участь у проекті «Прихильність до лікування з використанням  цифрових  технологій в  Україні», що здійснюється Представництвом  організації  РАТН  в  Україні разом із МГО  “Соціальні ініціативи  з охорони праці  та здоров’я“ (LHSI), який  допомагає  лікарям  контролювати прийом  ліків пацієнтами дистанційно. «Мені дуже сподобалося ідея використання смартбоксу, що не потрібно щоденно відвідувати лікарню. Було  дуже добре, якби можливість  користування смартбоксом з‘явилася раніше. — говорить Наталя. — Пацієнтам дуже  зручно лікуватися за допомогою цифрових технологій». 30 липня 2019 року Наталя успішно закінчила лікування і переведена в категорію 5.1 — «Вилікувана».

Ігор Колесниченко, мешканець Білгорода-Дністровського, що на Одещині, став одним із багатьох учасників проекту «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій». Вперше про свій діагноз «туберкульоз легень» він дізнався у лютому 2018-го року. І хоча він відчував себе абсолютно здоровою людиною, діагноз було підтверджено лікарем-фтизіатром, до того ж виявлена мультирезистентна форма туберкульозу. Саме в цей період склалося так, що Ігор залишився без документів, житла та підтримки близьких родичів. Небайдужі люди надали йому прихисток: у своєму приватному домоволодінні виділили Ігорю окреме житло. Помешкання було розташовано далеко від протитуберкульозного кабінету, що значно ускладнювало процес контрольованого лікування, яке передбачало щоденне відвідування ДОТ-кабінету та прийом ліків під безпосереднім наглядом медичного персоналу. І хоча Ігор мав велике бажання вилікуватись від хвороби, виконував він дані вимоги з перемінним успіхом. Інколи, з об’єктивних причин (погодні умови, незадовільне самопочуття та інше) доводилося пропускати прийом ліків. А з липня 2019 року лікар-фтизіатр запропонував Ігорю модель лікування із використанням смарт-боксу, і він взяв участь у проекті, що реалізується Представництвом організації PATH в Україні та МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» LHSI. Цей проєкт — «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій в Україні» — надає лікарям можливість здійснювати контроль за прийомом ліків пацієнтами дистанційно. Згадує Ігор Колесниченко: «Враховуючи значну відстань (близько 4 км) між моїм домом та протитуберкульозним кабінетом, фізично з моєю хворобою подолати її було практично неможливо. Доволі часто доводилось їхати на велосипеді, а бувало, що погодні умови цьому «не надто сприяли». Міським транспортом на початку лікування також користуватись не міг і через свій діагноз, і грошей на проїзд не було. Коли лікар запропонував лікуватись із використанням смарт-боксу, я з пересторогою сприйняв такий варіант лікування, але погодився. І тільки з часом зрозумів, наскільки це зручно. Хоча й були різні думки: «Буду лише відкривати смарт-бокс, а ліки не пити. Але ж який результат буде? Я не зможу вилікуватись…». Шкода тільки, що не було можливості лікуватись відразу таким способом. На сьогодні я маю велику радість з того, що можу відчувати себе здоровою людиною, можу працювати та взагалі мати повноцінне життя. Вважаю, що за цифровими технологіями майбутнє в лікуванні таких захворювань. І я дуже вдячний усім, хто сприяє та впроваджує такі методи лікування і у нас в місті, і в Україні. Успіху вам!» 22 жовтня Ігор успішно завершив лікування та 23 жовтня 2019 року переведений до категорії 5, гр.5.1 — «Вилікуваний».

На Чернігівщині триває реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. Напрацьовуються плани трансформації 7 інтернатних закладів, а також підготовки та перенавчання фахівців цих установ. При цьому, головний акцент – на розвиток сімейних форм виховання, а також мережі соціальних послуг у громадах. Ми співпрацюємо з місцевими фахівцями та разом з організацією «Консалт Про» взяли участь в розробці проектів планів трансформації трьох інтернатів: будинку дитини «Надія», Сновської загальноосвітньої школи-інтернату та Батуринської спеціальної школи-інтернату. Ці проекти планів будуть розглянуті Чернігівською ОДА у грудні. Порядок зарахування та плани реформування були розроблені Міністерством соціальної політики в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується за сприяння Світового банку. 26 листопада, учасники засідання профільної обласної міжвідомчої робочої групи обговорили стан виконання завдань Регіонального плану реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. Заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова наголосила: процес реформування інституцій має відбуватись із врахуванням кращих інтересів дитини. — Жодна дитина не має залишатися в сім’ї, де умови загрожують її життю та здоров’ю, або повернута в такі умови з інституції, — підкреслила Наталія Романова. — Втім, щоб дитину не направили до інтернатного закладу, потрібно розвивати медичні, освітні, соціальні та реабілітаційні послуги на місцях. Тобто, громади мають бути готові взяти відповідальність за долю кожної дитини, яка з тих чи інших причин потрапила у складні життєві ситуації. Також необхідно забезпечити соціальний супровід батьків, допомогти їм вирішити сімейні проблеми задля найшвидшого повернення дитини додому. Щоб створити систему захисту дітей, орієнтовану на збереження та підтримку сім’ї, всі послуги мають бути максимально доступними та якісними для громади і необхідна достатня кількість соціальних працівників для якісного та своєчасного надання послуг. На все це потрібні час, кошти та бажання керівництва органів місцевого самоврядування, яке здебільшого створенню мережі сімейно-орієнтованих послуг надає другорядне значення. Наприклад: служби у справах дітей створені у 25 ОТГ із 45 існуючих в області, але на це є причини: відсутність кваліфікованих фахівців та недостатні фінансові можливості. Досягнення проекту на даний момент: – Взяли участь у проведенні комплексної оцінки та розробці планів трансформації 3 закладів у Чернігівській області; – За 2019 рік  91 дитина із інтернатних закладів влаштована до сімейних форм виховання, 182 дитини реінтегровані в сім’ї; – З початку 2018 року на 10% зменшилася кількість дітей в закладах; (з 2436 до 2227); – Надали рекомендації з удосконалення механізму прийняття рішень щодо дітей; – Провели аналіз наявних у області послуг, визначено перелік необхідних послуг для кожної громади та розроблено пропозиції удосконалення механізмів фінансування соціальних послуг; – Взяли участь в розробці стратегії інформаційно-просвітницької кампанії для Чернігівської області. 5 грудня 2019 року учасники проекту презентували 2й етап реформи інтернатних закладів у Чернігівській області на зустрічі у Кабінеті міністрів України, на якій були присутні Прем’єр-міністр України, представники міністерств, представники регіональних і обласних рад, міжнародні організації та НУО. Наша мета – не закриття інтернатних закладів, а створення умов розвитку і виховання дітей на рівні громади! Проект у Чернігівській області реалізується консорціумом «Соціальна співпраця» при підтримці LHSI.

Сьогодні доступність цифрових технологій в процесі лікування важких хвороб часто не лише забезпечує комфорт пацієнта та лікаря, але й рятує життя. У на власному досвіді переконався Анатолій Скакун. Анатолій мешкає в селищі Воскресенський Миколаївської області та має інвалідність 2 групи. І для нього участь у проєкті «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій» стала рятівним човном у вирішенні проблеми доступу до лікування. Історія його хвороби починається з 2015 року. Він вилікувався того ж року, але в 2017 році у нього стався рецидив туберкульозу. Саме тоді у нього виявили хіміорезистентний туберкульоз з розширеною стійкістю легень і деструктивний туберкульоз поперекового відділу хребта. Чоловік потребував термінового лікування. Але відстань від дому до амбулаторії і складність щоденних поїздок ставили під загрозу шанси на одужання. 28 березня 2019 року Анатолій взяв участь у проєкті, що здійснюється Представництвом організації PATH в Україні разом з МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» LHSI, «Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій в Україні», який допомагає лікарям контролювати прийом ліків пацієнтами дистанційно. Завдяки цьому й Анатолій отримав шанс повернутись до повноцінного життя. «Мені дуже сподобалася ідея не відвідувати щоденно сільську амбулаторію. Був би дуже радий, якби можливість користування смарт-боксом з’явилася раніше! Впевнений, що пацієнтам набагато зручніше лікуватися за допомогою цифрових підходів до лікування» — каже Анатолій. 14 травня Анатолій успішно закінчив лікування. 17 травня 2019 року переведений до категорії 5 групи 5.1 — «Вилікуваний».

Сьогодні, 17 вересня, Україна вперше проводить всесвітній день безпеки пацієнта! У травні 2019 року на засіданні Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я держави-члени взяли на себе зобов’язання визнавати безпеку пацієнтів як одне з пріоритетних завдань і вжити усі необхідні дії для зменшення шкоди, що завдається пацієнтам в медичних установах. Як зазначають у ВООЗ, заподіяння шкоди пацієнтам є однією з провідних причин смертності та інвалідності в світі. Щорічно в стаціонарних медичних установах країн з низьким і середнім рівнями доходу відбувається 134 мільйони несприятливих подій, які стають супутніми чинниками 2,6 мільйона випадків смерті, а в країнах з високим рівнем доходу шкода при наданні стаціонарної допомоги наноситься кожному десятому пацієнту. МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” виказує свою підримку і рішучість дій у підвищенні безпеки пацієнта. Ми з 2002 року дбаємо про обізнаність суспільства і підвищення якості медичних послуг в Україні. Зокрема, цього року у нас проходить проект: “Прихильність до лікування з використанням цифрових технологій в Україні” за підтримки Stop TB Partnership та TB Reach. Суть проекту полягає у покращенні якості життя хворих на туберкульоз людей та зменшенню мультирезистентності до ТБ за допомогою пристрою “смарт-бокс”. Принцип роботи смарт-боксу у тому, що лікарі можуть дистанційно контролювати прийом ліків пацієнта, також пацієнт не має ходити кожень день за ліками до лікарні, яка знаходиться у сусідньому селі. Ці дії призводять до зниження ризику захворювання на мультирезистентний туберкульоз, підвищенню ефективності лікування і комфорту пацієнта.

Починаючи з 2014 року, LHSI докладає зусиль до організації/покращення надання соціальних та медичних послуг для ВПО. З 2016 року ми активно працюємо за напрямком виявлення туберкульозу серед ВПО. За цей час ідентифіковано цілу низку додаткових бар’єрів та недоліків, які перешкоджають доступу ВПО до гарантованих державою медичних та соціальних послуг на місцях. З 2017 року LHSI долучалась до заходів, спрямованих на включення представника ВПО, як уразливої групи населення, до складу Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. І ось, в березні 2019 року Кабінет Міністрів України включив представника організацій, які представляють інтереси внутрішньо переміщених осіб, до складу Національної ради (Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 р. № 214). Зараз важливо скористатись цією можливістю, тому: 110 представників ВПО Луганської і Донецької областей об’єдналися для того, щоб ефективніше відстоювати інтереси ВПО в контексті національних зусиль по боротьби з епідеміями ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу та підписали Меморандум про представництво в Національній раді з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. За результатами голосування на цю посаду було запропоновано кандидатуру Єременко Ірини Володимирівни, директора Луганського обласного ЦСССДМ, яка з 2014 року вимушена була переїхати до м. Сєверодонецька та отримала статус внутрішньо переміщеної особи, а з 2018 року працює над забезпеченням доступу ВПО до медичних послуг, в т. ч. покращення доступу до послуг з виявлення туберкульозу у Луганській області в рамках проекту «Тобі слід знати про туберкульоз!» посилання. Звертаємось до усіх наших партнерських організацій, які представляють інтереси ВПО  на території України  та зацікавлені об’єднатися для того, щоб захищати інтереси ВПО у контексті викликів епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу в Україні з проханням підтримати наших партнерів у їх ініціативі та долучитися до підписання відповідного меморандуму. Це можна зробити, написавши до 22 серпня 2019 року на електронну пошту office@lhsi.org.ua листа з темою «Представник ВПО в НКР» та вказавши в листі, що ви підтримуєте кандидатуру Ірини Єременко, а також вказавши повну назву організації, контакти та дані її керівника.

Ольга Цвілій, координатор програм з туберкульозу LHSI “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” та секретар Партнерства Зупинимо туберкульоз. Україна, долучилась до акції “Ліки від байдужості”