Грудень 2024

Шановні друзі! Щиро вітаємо вас із Новим роком! Нехай 2025 рік принесе вам мир, злагоду та здійснення найзаповітніших мрій. Бажаємо здоров’я, родинного тепла, творчого натхнення та нових досягнень у всіх починаннях. Разом ми можемо подолати будь-які труднощі й зробити наш світ кращим. Дякуємо за вашу підтримку та спільну працю в році, що минає. Віримо, що попереду нас чекають нові перемоги та звершення. Щасливого Нового року!

Стрийський міський центр надання соціальних послуг Львівської області працює з МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) в проекті «Тобі слід знати про туберкульоз» з 2022 року. Від початку війни, завдяки розташуванню та швидкій самоорганізації соціальних працівників і населення, тут приймали багато українців, кого — на 1-2 дня для перепочинку з дороги, когось — на довше. Спочатку внутрішньо переселених осіб (ВПО) на постійному проживанні тут було понад 10 тисяч, потім 9, зараз стабільно 7,5. «Наразі ми маємо дуже багато контактів із ВПО, це є й діти, й сім’ї, й старші люди. — говорить Олександра Дум’як, соціальний працівник МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» проекту «Тобі слід знати про туберкульоз», а також — директор центру надання соціальних послуг. — Окрім скринінгу на туберкульоз (ТБ) і діагностичного обстеження, допомагаємо в інших питаннях: когось поселяємо, комусь рекомендуємо якісь послуги». Наприклад, родина з Дніпра: дідусь, син із дружиною та двоє дітей, які по приїзді одразу зареєструвались, як ВПО. Соціальні працівники LHSI консультували дорослих членів родини, в результаті вони пройшли діагностику щодо ТБ. Але на цьому робота не завершилась. Родину скерували до психолога центру соціальних послуг, щоби вони пропрацьовували психологічну травму в результаті війни. Допомогли отримати гуманітарну допомогу продуктами та засобами гігієни. Влаштували дітей в дошкільний навчальний заклад та школу. А батьки та дідусь працевлаштувались. І після ряду консультацій родина придбала житло та стали офіційними жителями громади. «Враховуючи співпрацю нашого центру соціальних послуг з LHSI, ми маємо змогу комплексно надавати послуги (ВПО). — зазначає Олександра Дум’як. — Цей проект дав нам можливість ширше розглянути внутрішньо переміщених осіб. Проект дуже стимулює і дає можливість залучати до різних сфер діяльності саме внутрішньо переміщених людей, які приїхали в чужі для них місця. Наприклад, завдяки нашому проекту, який впроваджується й у Львові, хтось дізнався, що ми акцентуємо увагу на ВПО, розповів громадській організації у Львові, а ті нам запропонували організувати центр громадського дозвілля 60+. Ми з ними потім співпрацювали — приходили та знайомилися, розповідали про проект, запрошували на діагностику, з’ясовували інші потреби». Соціальні працівники працюють і залучають всі свої знання. Як, наприклад, досвід Ізраїлю «Життя в часі війни», у них цей досвід називається «формування життєстійкості». І в спілкуванні з клієнтами проекту стосовно профілактики, скринінгу, діагностики туберкульозу вони роблять акцент саме на життєстійкість. Життєстійкість зараз дуже важлива, під час війни, коли багато стресів, коли люди сиділи в підвальних приміщеннях… Але це не просто суха подача інформації стосовно діагностики органів дихання, легеневої системи тощо. Як наголошує Олександра Дум’як: «Ми витягуємо з людей максимально інформації, щоби потім розширити сферу сприяння та допомоги цим людям та їх сім’ям. Є дуже гарні позитивні результати, є різні результати, є результати, які закінчуються на діагностиці, сертифікаті та на якійсь простій допомозі. Але є реальні ситуації, коли ми потім організовуємо таких людей до соціалізації, до життя та відроджуємо, тому що розуміємо, що життя на тому не закінчилося. Хоч і війна». Зараз завдяки проекту соціальні працівники знайшли багатодітну сім’ю, п’ятеро дітей, з них двоє старших — вже дорослі. Це родина з Запоріжжя, виїхали тільки зараз, коли безпосередньо втрапили під обстріл і одного з дітей було травмовано. Дитина перенесла 10 операцій, зараз в Стрию займаються підготовкою дитини до наступної операції, а соціальний центр шукає їй крісло колісне, щоби можна було пересуватися хоча би в помешканні. Також виявилося, що у них практично немає меблів. «Ми організували їй допомогу з меблями, домовилися з орендодавцями, що родині все коштуватиме набагато дешевше, за рахунок міста, допомогли оформити всі можливі виплати, знайшли донорів для компенсації оплат за комунальні послуги» — згадує пані Олександра. Інший випадок, коли жінка приїхала з сином. Син — аутист з серйозною затримкою розвитку та багатьма супутніми розладами. З нею – старенька мама, яка не може з ними жити через постійну доволі неадекватну рухливість дитини. Соціальні працівники проекту дізналися про цю сім’ю, звернулися до мами з тим, щоби вона пройшла діагностику з ТБ. Щоби вона мала змогу пройти це обстеження, організували послугу денного догляду для дитини, а також сеанс для мами у психолога. «Це перший раз від початку війни у мене на дві години забрали дитину і я випила кави та просто змогла поспілкуватися з людиною, сходити до лікаря. Бо 24/7 з дитиною — це дуже тяжко» — говорить жінка. Зараз хлопця пролікували в медичному центрі «Здоров’я», і він почав ходити на послугу денного догляду до центру життєстійкості. Тобто, якщо би цю родину не виявили соціальні працівники LHSI через проект «Тобі слід знати про туберкульоз», вони могли би залишитися десь в тіні та не отримати належної допомоги. Варто відзначити й чудову комунікацію соціальних працівників з сімейним лікарем. Були навіть такі випадки, коли він телефонував до центру соціальних послуг і питав, чи вони знають таких-то, мовляв, вони тільки приїхали та звернулися з сильним кашлем тощо. І соціальні працівники їхали просто до нього та працювали з людьми там. Так, співпраця з МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я», народжена проектом «Тобі слід знати про туберкульоз», призводить до різносторонньої допомоги людям, збагачує громаду та фахову компетентність соціальних працівників. Нагадаємо, що проект «Тобі слід знати про туберкульоз» реалізується МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за кошти гранту від The Global Fund через Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health. На фото: Соціальна працівниця Мар’яна Налапша організувала зустріч з жінками ВПО, після проходження ними скринінгу та потім флюорографії — «як організувати свій час і бути в ресурсі» Отримання гуманітарної допомоги від благодійних організацій Залучено ВПО до тренінгу щодо формування життєстійкості Залучено до майстер-класу з виготовлення прикрас Арт-терапія — малюють картини в Центрі надання соціальних послуг Арт терапія з жінками ВПО, чоловіки яких на війні Залучення ВПО до розпису пряників (перед Різдвом)

Проект «Живи без обмежень ІІ» в Добропіллі реалізується МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) у партнерстві з Донецьким обласним центром соціальних служб. Пані К., 1957 року народження, усе життя прожила в місті Добропілля. Її дім завжди був затишним прихистком, де вона виростила двох дітей і дочекалася онуків. Однак останні події порушили її спокій, залишивши глибокий слід у її душі. Одного вечора жінка знаходилась на кухні, як раптом пролунав різкий гуркіт, від якого здригнулася вся хата. Це був приліт дрону, що влучив у сусідній будинок. Вибухова хвиля вибила шибки в її домі. Пані К. впала на підлогу та затулила голову руками, приголомшена й налякана. На щастя, вона фізично не постраждала, але серцева тривога й шок залишилися з нею. Після тієї ночі життя жінки кардинально змінилося. Вона почала уникати гучних звуків, ставала нервовою від найменшого шуму. Їй часто снилися жахіття, в яких її переслідували вибухи, змушуючи знову і знову переживати той жахливий момент. Зрештою рідні переконали її звернутися до психолога. Пані К. звернулась до Добропільського міського центру соціальних служб із запитом відновлення психологічного стану, де під час першої розмови з психологом жінка розповідала свою історію, яка стала для неї тригером. Спеціалісти Центру активно співпрацюють із проектом «Живи без обмежень ІІ». Психолог зауважив, що під час розмови у жінки почали проявлятися симптоми стресу. Спеціаліст негайно стабілізував її стан за протоколом ISP (Intervention for Stabilization Protocol), що дозволило жінці повернутися до рівноваги. Психолог разом із пані К. розробили психосоціальний план, була проведена оцінка проблем та сприяння у задоволенні базових потреб. Також жінку скерували до Добропільського ЦПМСД для отримання консультації щодо її здоров’я. Пані К. почала відвідувати регулярні сеанси з психологом, де вперше змогла відкрито говорити про свій страх і біль. Психолог пояснив їй, що вона переживає посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і що це нормальна реакція на сильний стрес. Разом вони працювали за техніками заспокоєння, такими як дихальні вправи, м’язова релаксація, арт-терапія, робота над збереженням психологічного здоров’я, психологічної стійкості та оволодіння практичними навичками надання самодопомоги при тривогах та стресових реакціях. Також психолог сприяв у задоволенні виявлених потреб родини: отримання гуманітарної допомоги у вигляді продуктового та гігієнічного наборів, отримання грошової допомоги на утеплення та ремонт пошкодженого будинку. Завдяки підтримці спеціаліста та своїх дітей, жінка поволі відновлювалася і поступово поверталась до звичного життя. Вона почала проводити більше часу на свіжому повітрі, знову захопилася улюбленим хобі і навіть приєдналася до місцевої групи підтримки, де жінки мали можливість підтримувати одна одну та відвідувати майстер-класи. Але через постійні звуки повітряної тривоги та вибухи у місті, які почастішали, її неспокій став посилюватися. І задля безпеки себе та родини, отримавши інформацію щодо можливості безкоштовної евакуації з розселенням з міста Добропілля, родина пані К. виїхала до більш безпечного регіону України. Проект «Живи без обмежень ІІ» реалізується у партнерстві з Донецьким обласним центром соціальних служб, Харківським міським центром соціальних служб «Довіра» та Державною реабілітаційною установою «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля». Проект реалізує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» за підтримки ПРООН у межах проекту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» та за фінансової підтримки уряду Японії.

У Слов’янську до фахівців центру соціальних служб проекту «Живи без обмежень ІІ», який реалізує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я»  (LHSI), звернулася самотня літня жінка віку, пані Г., житло якої було повністю зруйновано внаслідок обстрілу, а майно згоріло. Жінка дивом вціліла, але була розгублена та налякана. Психолог одразу надав першу психологічну допомогу. А надалі використовував методики психологічної допомоги та заходи стабілізації психоемоційного стану — такі техніки як «Заземлення», «Дихання по квадрату», «Долоньки» тощо. Вдалося стабілізувати психоемоційний стан жінки, а завдяки колегам вирішити матеріально-побутові проблеми та знайти тимчасове помешкання. Але сталося непередбачуване: пані Г. отримала травмування — перелом шийки стегна. Жінка потрапила до лікарні. Робота продовжилась. Жінка знов була налякана та не мала сил протистояти викликами долі. На допомогу прийшли фахівці. Психолог працював на відновлення психоемоційного стану пані Г. та допоміг подолати панічні атаки і психосоматичні появи. Були також з’ясовані актуальні потреби пані Г. Фахівці сприяли в наданні гуманітарної допомоги (памперси, ходинки, матрац, продукти харчування). Затим фахівці посприяли у пошуку житла у більш безпечному місці та допомогли в реєстрації жінки, як внутрішньо переміщеної особи, сприяли в оформленні виплат ВПО. На зараз жінка евакуйована, але фахівці не лишають пані Г без допомоги та уваги. Проект «Живи без обмежень ІІ» реалізується у партнерстві з Донецьким обласним центром соціальних служб, Харківським міським центром соціальних служб «Довіра» та Державною реабілітаційною установою «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля». Проект реалізує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» за підтримки ПРООН у межах проекту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» та за фінансової підтримки уряду Японії.

10 грудня 2024 року у Києві відбулася конференція «Безпечне цифрове середовище для дітей: створюємо разом», яка підсумовує проект «Розширення можливостей правоохоронних органів у подоланні насильства щодо дітей в Інтернеті», що його з січня 2022 року впроваджував консорціум організацій громадянського суспільства за фінансової підтримки Європейського Союзу. Представники ЄС в Україні, Національної поліції України, Міністерства освіти та науки України, місцевих органів влади та громадянського суспільства обговорили кращі практики профілактики та подолання насильства над дітьми, які були розробленні та апробовані в межах проекту в пілотних областях, а тепер стануть надбанням всієї України. «Європейський Союз визначає дотримання прав кожної дитини в усьому світі пріоритетом. Для дітей в Україні йдеться, в першу чергу, про скорочення ризиків насильства, зокрема в цифровому середовищі, рівень якого безпрецедентно зріс в умовах війни. Тим важливішою зараз є спільна робота і масштабування досвіду органів державної влади, освітян, громадянського суспільства і дітей, що має на меті підвищення цифрової грамотності, надання відповідних матеріалів, інформації та освітніх ресурсів, а також створення безпечного цифрового середовища для молоді», – коментує Асьєр Сантільян, керівник відділу Європейської інтеграції, належного управління і верховенства права та громадянського суспільства Представництва Європейського Союзу в Україні. Проект був зосереджений на трьох пріоритетах: зміцнення спроможності поліцейських протидіяти насильству над дітьми в цифровому середовищі, розробка регіональних міжсекторальних планів протидії насильству та створення дружнього до дітей онлайн-інструменту подання скарг на шкідливий контент в мережі. І партнери були раді поділитися досягнутими попри виклики повномасштабного вторгнення результатами. Так, понад 2 тисячі поліцейських і курсантів вже пройшли підготовку за програмами, створеними в межах проекту. І цей досвід буде масштабуватися, оскільки 6 закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських всієї України, включили їх до своїх навчальних планів підготовки та перепідготовки. «Створення безпечного цифрового середовища для дітей – це не результат, а постійний  процес, який можна забезпечити лише спільними зусиллями. Цифрові технології розвиваються і вдосконалюються, у воєнний час діти щохвилини стикаються з новими ризиками, стають свідками або самі страждають від злочинів, можуть вчиняти правопорушення. Тож поліцейські безперервно навчаються і використовують нові інструменти для того, аби вчасно реагувати на виклики, проводити профілактичну роботу та сприяти захисту прав кожної дитини», – каже Василь Богдан, начальник управління ювенальної превенції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України. «Аби діти почувалися в безпеці в онлайн-просторі і могли користуватися своїми цифровими правами, потрібні дорослі, котрі навчать їх цьому. Такими дорослими є зокрема й працівники правоохоронних органів. Належна підготовка поліцейських з питань безпеки дітей у кіберпросторі великою мірою залежить від якості навчальних матеріалів. Тож команда Центру «Волонтер» спільно з партнерами, у тому числі з викладачами закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання системи МВС, зосередилася на розробці сучасних інструментів і матеріалів для підвищення потенціалу працівників Національної поліції України в цій сфері», – коментує Тетяна Журавель, виконавча директорка Громадської організації «Всеукраїнський громадський центр “Волонтер”». У пілотних областях проекту робочі групи у складі спеціалістів із захисту прав дітей, соціальних працівників, представників національної поліції розробили 3 регіональних плани дій, які закладають підвалини для стратегічного підходу до протидії онлайн-насильству щодо дітей та підлітків на регіональному рівні. «На допомогу фахівцям, які працюють із дітьми на місцях, ми адаптували та презентували зацікавленим сторонам відомий європейський ігровий онлайн-інструмент роботи з дітьми CYBERSAFE. Нове покоління зростає в світі цифрових технологій та інтернету – і змінити це вже не можна. Тому адаптовані інструменти здебільшого базуються на принципі розуміння, навчання та інформування. Вони сприяють тому, щоб середовище, яке складається з дорослих та однолітків, допомагало дітям, які зацікавлені в цій тематиці або зазнали насильства в інтернеті, знайти правильну інформацію, пораду та підтримку. Понад 300 навчених фахівців уже випробували його з понад 3000 дітей», – додає Наталія Лук’янова, координаторка проекту від МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я». На створений в межах проекту дружній до дитини механізм подання скарг чат-не-бот Unsee вже звернулося близько 3 тисяч унікальних користувачів. Зафіксовано 184 скарги, 54 з них передано до поліції. «Важливе завдання, яке ми ставили перед собою в проекті, – зробити дітей активними учасниками процесу. Ми прагнули, щоб діти були не об’єктом зусиль дорослих, але й самі отримали можливість піклуватися про свою безпеку в цифровому середовищі, а також усвідомили важливість боротьби зі шкідливим контентом. Спільно з представниками Ювенальної превенції ми створили чат-не-бот Unsee. Тут дитина може повідомити (у тому числі анонімно) про шкідливий контент в Інтернеті, безпечно поспілкуватися з психологом, поставити питання, які хвилюють, і при цьому бути впевненою, що на її повідомлення обов’язково відреагують», – говорить Олена Шипіленко, координаторка проекту, Український фонд «Благополуччя дітей». Просвітницькі заходи проекту охопили щонайменше 500 тис. дітей і дорослих. ___________________________________________________________________________ Трирічний проект «Розширення можливостей правоохоронних органів у подоланні насильства щодо дітей в Інтернеті» реалізують Всеукраїнська благодійна організація «Український фонд “Благополуччя дітей”», Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» та Міжнародна громадська організація «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» завдяки більш ніж 400 000 євро фінансової підтримки Європейського Союзу. Пілотні області – Вінницька та Львівська області й місто Київ. Тривалість проекту: 2022–2024 роки.

У Вінницький області в місті Бершадь соціальна працівниця та сімейна лікарка тісно працюють з МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) в проекті «Тобі слід знати про туберкульоз». На дошках оголошень біля лікарні та центру соціальних служб були розміщені запрошення пройти медичне обстеження з чітким вказанням адреси. Соціальний працівник і медик проводили скринінгові анкетування для виявлення людей, які потребують обстеження на туберкульоз, як із тими внутрішньо переміщеними сім’ями, які зверталися до центру соціальних служб для встановлення статусу дітей війни, так і з групами курсу «Самодопомога плюс», що проводив психолог центру. Більшість людей охоче надавали згоду, бо відповідально ставилися до свого здоров’я та здоров’я своїх дітей. Після проведення скринінгу люди направлялися до медичного працівника та, за необхідності, проходили медичне обстеження. Але були й такі сім’ї, які неохоче йшли на контакт. Соціальний та медичний працівники спільними зусиллями намагались переконати в необхідності скринінгу та обстеження необхідно для з’ясування їх стану здоров’я та їх дітей. Зокрема, було виявлено внутрішньо переміщену родину з Харківської області, яка також опинилась у складних життєвих обставинах, а батьки ще й систематично вживали спиртні напої. Після першого ж знайомства в центрі соціальних служб чоловік пройшов анкетування, під час якого були зафіксовані погане самопочуття, кашель і висока температура. Всі члени родини пройшли скринінг і надали згоду на обстеження (рентген, дослідження мокротиння методом GeneXpert). Після обстеження Олександру було встановлено діагноз – туберкульоз і призначено лікування. Але наступного дня чоловік загинув під час купання у водоймі в стані алкогольного сп’яніння. У дружини та дітей туберкульоз не виявили. Родині надали мотиваційні набори. Після смерті чоловіка дружина продовжила вживати спиртні напої та вела бродяжницький спосіб життя, залишала дітей без нагляду та не займалася їх вихованням. Діти стали багато часу проводити на вулиці, вживати енергетичні напої та палити електронні цигарки. Інколи попадалися на дрібних крадіжках. Тому рішенням комісії захисту прав дітей вони були скеровані до реабілітаційного закладу. Оскільки мати вела асоціальний спосіб життя, тісно спілкувалась з безхатьками та особами, які нещодавно звільнились із місць позбавлення волі, їй було запропоновано пройти обстеження на наявність туберкульозу. На жаль, виявити місце проживання жінки не вдалось, оскільки вона відмовляється спілкуватись із надавачами соціальних послуг: регулярно змінює місце проживання, не відповідає на телефонні дзвінки та на смс повідомлення. Нещодавно стало відомо, що жінка повернулася до свого початкового місця проживання. Катерина після повернення вийшла на зв’язок із працівниками проекту та на їх наполегливе прохання, пообіцяла пройти повторне обстеження за місцем проживання. За деякий час при спілкуванні з її далекою родичкою з’ясувалось, що жінка таки пройшла обстеження з негативним результатом. Тішить те, що діти знаходяться під медико-соціальним супроводом, мають там потрібну підтримку та допомогу. А медичні та соціальні працівники продовжують працювати з найбільш вразливими категоріями населення й формувати у них бажання вчасно проходити профілактичні огляди та відповідально ставитися до свого здоров’я та здоров’я своїх родин. ______________________ Проект «Тобі слід знати про туберкульоз» реалізується МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за кошти гранту від The Global Fund через Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health  

Україна є однією з найбільш замінованих країн світу, і близько 40% її території забруднено вибухонебезпечними предметами (ВНП). За даними ООН, більш ніж 1,8 мільйона українських дітей та дорослих живуть в умовах підвищеної мінної небезпеки,  особливо це стосується деокупованих регіонів країни. Незважаючи на зусилля піротехнічних підрозділів ДСНС, значні території залишаються небезпечними для місцевого населення. Люди, які постраждали від війни та/або проживають у деокупованих громадах потребують підтримки. Міжнародна громадська організація (МГО) «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) продовжує роботу, започатковану у 2023 році, що спрямована на підтримку цих людей. В рамках проєкту «Живи без обмежень ІІ» у постраждалих громадах надаються послуги психосоціальної підтримки. Також на базі партнера проекту, Державної реабілітаційної установи (ДРУ) «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля», облаштовано спеціальний майданчик та запроваджено навчальну програму для людей із травмами спинного мозку, спрямовану на освоєння навичок користування кріслом колісним. Розповідає Роман Штогрин, керівник Державної реабілітаційної установи (ДРУ) «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля»: «Завдяки проекту ми розпочали пілотний курс для тих, хто користується кріслом колісним. Для того, щоби курс був якісним, нам необхідно було створити умови, якісну матеріально-технічну базу, щоби людина могла проходити якісну реабілітацію. Тому ми в рамках проекту створили базу для того, щоб люди могли проходити активну реабілітацію, зокрема, зробили тренувальний майданчик, який сконцентровано в одному місці імітує всі перешкоди, з якими людина може зіткнутися в місті. Це різного роду бордюри, каналізаційні люки, нормативні й ненормативні пандуси, підвищення. І це все ми зробили на прощі 265 кв.м для того, щоб людина могла тренуватися. Адже людину необхідно вчити навичкам користування кріслом колісним. Ми відпрацювали програму, створили матеріально-технічну базу, і вже перші сім людей розпочали реабілітацію за новою програмою. Так проект дав поштовх практично новому напрямку роботи в нашому центрі. Далі ми цю роботу продовжимо, зробимо її системною і люди, які мають травми спинного мозку, можуть звертатися до нас за реабілітацією». Це вже другий спільний проект реабілітаційного центра та LHSI, говорить Роман: «Дуже вдячні проекту та всій команді. Мору. Ми теж робили пілот із впровадження комплексної моделі, яку розробив ПРООН, імплементували її. За рік вже більше 60 людей змогли скористатися цією програмою. У цьогорічному проекті також склалася добра співпраця за створення всіх складових нової програми реабілітації. По завершенню курсу першою групою вже готова заїжджати наступна. Попит є. На жаль, війна породила велику кількість людей, які отримали важкі травми. Як військові, так і цивільні. Потрібно робити все, щоби їх реабілітація була дуже якісною. А без створення умов і матеріально-технічної бази буде важко говорити про якісну реабілітацію». Дуже важливо мати кваліфікований персонал. У рамках проекту був долучений якісний інструктор, який навчає саме користуванню кріслами колісними. І за результатами проекта він буде працевлаштований в центрі. «Таким чином ми хочемо створити окрему мультидисциплінарну команду, яка буде займатись виключно цим напрямком. — підкреслює Роман. — Тобто, ми формуємо свою мультидисциплінарну команду, маємо свою матеріально-технічну базу, розробили програму. До техніки управління кріслом колісним ми додаємо ще ерготерапію, фізичну терапію, отже людина ще працює над зміцненням м’язів, координацією, загалом покращує своє здоров’я в межах нашого центру». По суті, все, що потрібно для кращої соціальної інтеграції. Важливим «бонусом» у Центрі здійснюється ще одна послуга: для тих, хто потребує працевлаштування, тут допомагають шукати роботу — послуга «Супровід під час працевлаштування та на робочих місцях» — і для незрячих, і тим, хто на кріслах колісних. «Тобто ті люди, які пройшли реабілітацію, мають добре самопочуття та бажають працевлаштуватись, отримують супровід фахівця й у цьому. — пояснює Роман — У чому унікальність нашої послуги: наш фахівець разом із людиною з інвалідністю допомагає шукати цю роботу, ходить на співбесіди, спілкується потім з роботодавцем і колективом, розповідає, як адаптувати робоче місце, робоче середовище для того, щоб людині було максимально комфортно працювати. За 11 років ми працевлаштували вже більше сотні людей».