Квітень 2020

Звук вибухів, велика кількість військових, погане сполучення, гуманітарна допомога, будинки, пошкоджені вибухами, – ось те, з чим асоціюється так звана «сіра зона»*. Це непроста територія для надання послуг, і це – саме та територія, де ці послуги потрібні найбільше. Зокрема, це стосується послуг у сфері протидії туберкульозу. Це показав і проект «Тобі слід знати про туберкульоз!», який реалізує МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я (LHSI) за підтримки МБФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках гранту Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Населення сіл та містечок, які знаходяться в безпосередній близькості до лінії зіткнення, потребує, насамперед, наближення послуг до їх отримувачів. З 2019 року заходи проекту розширено: команди проекту у складі соціального та медичного працівника почали робити виїзди й на територію так званих “сірих зон” Луганської та Донецької областей (перелік населених пунктів, за якими проходить лінія розмежування, згідно Постанови Кабміну №1085 від 7 листопада 2014р.). Як правило жителі цих територій мають вкрай обмежений доступ до будь-яких медичних послуг через велику плинність кадрів на цих територіях та великі відстані між населеними пунктами, які подекуди не мають пасажирського сполучення через бойові дії поряд. В рамках проєкту послугами охоплюються населені пункти біля міста Маріуполя, в Бахмутському районі Донецької області та Станично-Луганському районі Луганської області. Загальна кількість населення «сірих зон», охоплених послугами проекту – більше 47 тисяч. Карантин через пандемію коронавірусу дуже боляче вплинув на добробут та життя мешканців «сірих зон» та інших уразливих груп. “Наші сім’ї – складні, часто трапляються випадки насильства в сім’ї, через карантин багато хто залишився без роботи та навіть немає змоги підробітку…. Не думаєш про здоров’я, коли треба дбати про шмат хіба для своєї дитини” – соціальний працівник проєкту Марія, м Маріуполь .  Завдяки виїздам мобільних бригад послуга скринінгу на симптоми туберкульозу максимально наближається до клієнта,  а завдяки оперативному забору мокротиння та його транспортуванню до лабораторії для аналізу, налагодженому в рамках проекту, збільшилось виявлення. За останні 3 місяці тільки з кількох сіл  «сірої зони» поблизу Маріуполя ми маємо вже 5 випадків активного ТБ виявлених із застосуванням сучасних методів молекулярно-генетичної діагностики. На фото – соціальні працівники (Валентина Олійник – вище – та Юлія Блюм)                                                                                                                        у с. Сартана проводять скринінгове опитування поблизу Маріуполя. В умовах карантину через COVID-19 допомога населенню «сірих зон» є особливо актуальною. І завдяки налагодженій співпраці та самовідданій роботі соціальних та медичних працівників проєкт продовжує реалізовуватись навіть у період карантину, а у «сірій зоні» потреба у допомозі тільки збільшилась. Уразливими до пандемії є не тільки сім’ї у складних життєвих обставинах, з якими працює проект, а й самі медичні та соціальні працівники – понад 80 фахівців залучено у проєкті у трьох областях. Для забезпечення засобами індивідуального захисту соціальних та медичних працівників, які продовжують працювати, МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” залучає допомогу з різних додаткових джерел. Так, на початку квітня, завдяки підтримки Альянсу громадського здоров’я було надано більше 20 тис. медичних масок, майже тисячу рукавичок  та значну кількість дезінфектантів. А 25 квітня соціальні працівники отримали дез засоби завдяки підтримки діяльності   МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” від МБФ Відродження. Команда МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я” висловлює вдячність усім лікарям та соціальним працівникам, які продовжують надавати допомогу на час карантину!

МГО “Соціальні ініцативи з охорони праці та здоров’я” випустив інформаційний бюлетень за 1-й квартал 2020 року. Зміст бюлетеня: – діяльність в проєкті “Тобі слід знати про туберкульоз!” – День боротьби з туберкульозом – 2020 – Увага! Короновірус. Перший квартал 2020 року був дуже насиченим для LHSI. Ми розширили проєкт «Тобі слід знати про туберкульоз», традиційно відзначили 24 березня День боротьби з туберкульозом, як багато хто, у березні перейшли до дистанційної роботи у зв’язку із запровадженим карантином через пандемію нового коронавірусу.  

Родина Віктора та Наталії мешкала у невеличкому будинку на околиці містечка. Недоглянуте подвір’я ніби ховалося за старими фруктовими деревами та мимоволі викривало недбале ставлення господарів до свого помешкання та їхній спосіб життя. Двадцятитрічним хлопцем повернувся Віктор у батьківську хату після закінчення СПТУ-114, де навчався на механізатора. Та повернувся хлопець не сам, бо зустрів під час навчання свою долю — Наталочку, вихованку дитячого будинку «Надія», яка теж навчалася в училищі, здобувала професію кухаря. Молоде подружжя мріяло про велику та дружну родину, в якій даруватимуть любов та турботу своїм діточкам, бо свого часу вони не отримали цього від батьків. Тому один за одним з’явилися на світ Сергійко, Валентина, Катруся та Миколка. Та недостатньо було однієї любові, утримувати таку велику родину з кожним роком ставало все тяжче. Віктор не мав постійної роботи, перебивався тимчасовими заробітками, яких було недостатньо. Наталя, яка мала весь час доглядати малих дітей, поратися по господарству та працювати на чималенькому городі, усе частіше дорікала Вікторові, що він нездатний забезпечувати родину, а вся домашня робота лягла на її плечі. Щиро кажучи, скільки б зусиль не докладала молода жінка, господарство виглядало занедбаним, а діти недоглянутими, оскільки в інтернатному закладі дівчинка не отримала навичок ведення домашнього господарства. Час від часу родина перебувала під соціальним супроводом. Фахівці Сватівського РЦСССДМ працювали над підвищенням рівня батьківського потенціалу Віктора та Наталі і неодноразово допомагали працевлаштовуватися чоловікові. Але це не вберегло родину від біди… Влітку Віктор працював не покладаючи рук, бо була гаряча пора жнив. Він розумів, що заробленого влітку вистачить, щоб пережити зимовий період безробіття, але не пропускав нагоди заробити зайву копійчину. І коли знайомий запропонував разом «провернути одне дільце» , він без роздумів погодився. Така безпечність призвела до того, що Віктор опинився за гратами… Він навіть не уявляв, як кардинально зміниться його життя, бо цей необміркований вчинок позбавив чоловіка не тільки волі на певний час, а й родини. Бо без допомоги Віктора Наталя розгубилася зовсім і почала знаходити заспокоєння в чарці та веселій компанії. Через це її згодом позбавили батьківських прав, а дітей вилучили. Перебуваючи в тюрмі, Віктор не отримував звісток від родини, але знав, що діти перебувають в інтернаті. Довгими вечорами він мріяв, як повернеться і забере дітей додому… І ось цей день настав. Повернувшись додому, Віктор почав завзято наводити лад у будинку, шукати шляхи заробітку. Це було нелегко, бо він залишився без підтримки та допомоги, наодинці зі своїми проблемами. Саме в цей час Віктор звернувся за отриманням соціальних послуг як особа, яка звільнилася із місць позбавлення волі, до Сватівського РЦСССДМ. Під час розмови зі спеціалістом щодо вирішення соціально-побутових питань та планів на майбутнє, було порушено і питання про стан здоров’я Віктора. Фахівець запропонував йому пройти скринінг-анкетування в рамках проєкту «Тобі слід знати про туберкульоз!» на виявлення симптомів туберкульозу, за результатами якого Віктора було направлено до лікаря. Адже після обстеження з’ясувалося, що чоловік має це небезпечне захворювання. Віктору довелося пройти довготривалий курс лікування, здати безліч аналізів та неодноразово пройти купу обстежень, доки лікарі остаточно змогли підтвердити, що хвороба відступила. Отримавши радісну звістку від лікарів, чоловік почав пошуки своїх дітей і мріє про зустріч із ними…