Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) трансформував
соціальну активність людини, перевівши значну її частину в онлайн-формат. Це спричинило
зростання насильства у кіберпросторі, яке проявляється у різних формах (дискримінація,
цькування тощо) та зрештою призводить до утисків прав людини. Найчастіше від цього
страждають найуразливіші категорії населення — жінки та діти. За даними Дитячого фонду
ООН (UNICEF, 2019), в Україні кожен п’ятий підліток страждав від онлайн-знущань, а серед
хлопців віком 10–14 років частка випадків кібербулінгу навіть перевищила таку в офлайнсередовищі (дослідження ГО «Докудейз», 2020).
Кібернасильство має виражені гендерні аспекти: дівчата частіше стають об’єктами
сексуалізованого кібернасильства, а хлопці більше страждають від вимагання чи погроз.
Повномасштабне вторгнення в Україну посилило вразливість дітей до кібернасильства
через зростання часу, проведеного в цифровому просторі, та обмежений доступ до
психологічної підтримки. Це дослідження спрямоване на аналіз гендерних особливостей
кібернасильства щодо дітей різного віку в Україні, оцінку його проявів і наслідків, а також
розроблення рекомендацій для посилення захисту дітей у цифровому середовищі.